-1-
іменник чоловічого роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Сві́точ | Сві́точі |
| родовий | Сві́точа | Сві́точів |
| давальний | Сві́точу, Сві́точеві | Сві́точам |
| знахідний | Сві́точ | Сві́точі |
| орудний | Сві́точем | Сві́точами |
| місцевий | на/у Сві́точі, Сві́точу | на/у Сві́точах |
| кличний | Сві́точу* | Сві́точі* |
-2-
іменник чоловічого роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Сві́точ | Сві́точі |
| родовий | Сві́точа | Сві́точів |
| давальний | Сві́точу, Сві́точеві | Сві́точам |
| знахідний | Сві́точ | Сві́точі |
| орудний | Сві́точем | Сві́точами |
| місцевий | на/у Сві́точі, Сві́точу | на/у Сві́точах |
| кличний | Сві́точу* | Сві́точі* |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | сві́точ | сві́точі |
| родовий | сві́точа | сві́точів |
| давальний | сві́точу, сві́точеві | сві́точам |
| знахідний | сві́точ | сві́точі |
| орудний | сві́точем | сві́точами |
| місцевий | на/у сві́точі, сві́точу | на/у сві́точах |
| кличний | сві́точу* | сві́точі* |
Словник синонімів
СВІТИ́ЛО (сонце, місяць, планети, зірки), СВІ́ТОЧ заст. Із великих нагромаджень матерії згодом постали Небо, земля, і простори морів, і світила небесні - Сонце та місяць (М. Зеров); Марс - порівняно невелике світило в групі дев’яти планет сонячної системи (з журналу); [Мартіан:] Світочам небесним і тим порядок дано в певний час, коли і скільки їм світить на землю (Леся Українка).
СВІ́ЧКА, СВІЧА́, СВІ́ТОЧ заст., поет. (велика); ЛОЇ́ВКА діал. (з лою). Свічка.. догоріла до краю (Ю. Яновський).
СВІЧНИ́К (підставка для свічки, свічок), ПІДСВІ́ЧНИК, СТАВНИ́К церк., ПОСТАВНИ́К церк., СВІ́ТОЧ заст., СТА́ВЕЦЬ заст., ШАНДА́Л заст.; КАНДЕЛЯ́БР (для кількох свічок або електроламп). У гроті були поставлені свічники й запалені свічки (Л. Смілянський); Він бачив такі підсвічники в Лаврі в Києві (І. Нечуй-Левицький); Перед.. образами у високих ставниках горять товсті зелені свічки (М. Старицький); - Мисліть, други, - узявши в руки свічний ставець,.. продовжував Данило (А. Хижняк); У старовинних мідних шандалах обпливали лойові свічки (З. Тулуб).
СМОЛОСКИ́П (переносний світильник - палиця з намотаним на кінці просмоленим клоччям, що горить), ФА́КЕЛ, СВІ́ТОЧ [СВІ́ТИЧ] заст. поет., СМОЛЯНИ́К рідше, ФА́КЛЯ діал., ПОХІДНЯ́ діал. Попереду йшов пастух зі смолоскипом і освітлював шлях коням, що тягли віз (В. Гжицький); Повертав я додому, обтяжений Вакхом, і слуги В сірий світанок несли факели димні свої (М. Зеров); [6-й голос:] Запалюйте ліхтарі й смоляники. Освічуйте шлях славному козацтву (В. Самійленко); Глибоко в льоху під церквою блимала факля, увіткнута в землю, де Орися, тріпочучи серцем, дожидала Антося (М. Старицький); Гостомисл, два отроки з похіднями. [Гостомисл (до одного хлопця):] Віддай йому ось другу похідню! (І. Франко).
-3-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Сві́точ | Сві́точі |
| родовий | Сві́точа | Сві́точів |
| давальний | Сві́точу, Сві́точеві | Сві́точам |
| знахідний | Сві́точ | Сві́точі |
| орудний | Сві́точем | Сві́точами |
| місцевий | на/у Сві́точі, Сві́точу | на/у Сві́точах |
| кличний | Сві́точу* | Сві́точі* |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | сві́точ | сві́точі |
| родовий | сві́точа | сві́точів |
| давальний | сві́точу, сві́точеві | сві́точам |
| знахідний | сві́точ | сві́точі |
| орудний | сві́точем | сві́точами |
| місцевий | на/у сві́точі, сві́точу | на/у сві́точах |
| кличний | сві́точу* | сві́точі* |
Словник синонімів
СВІТИ́ЛО (сонце, місяць, планети, зірки), СВІ́ТОЧ заст. Із великих нагромаджень матерії згодом постали Небо, земля, і простори морів, і світила небесні - Сонце та місяць (М. Зеров); Марс - порівняно невелике світило в групі дев’яти планет сонячної системи (з журналу); [Мартіан:] Світочам небесним і тим порядок дано в певний час, коли і скільки їм світить на землю (Леся Українка).
СВІ́ЧКА, СВІЧА́, СВІ́ТОЧ заст., поет. (велика); ЛОЇ́ВКА діал. (з лою). Свічка.. догоріла до краю (Ю. Яновський).
СВІЧНИ́К (підставка для свічки, свічок), ПІДСВІ́ЧНИК, СТАВНИ́К церк., ПОСТАВНИ́К церк., СВІ́ТОЧ заст., СТА́ВЕЦЬ заст., ШАНДА́Л заст.; КАНДЕЛЯ́БР (для кількох свічок або електроламп). У гроті були поставлені свічники й запалені свічки (Л. Смілянський); Він бачив такі підсвічники в Лаврі в Києві (І. Нечуй-Левицький); Перед.. образами у високих ставниках горять товсті зелені свічки (М. Старицький); - Мисліть, други, - узявши в руки свічний ставець,.. продовжував Данило (А. Хижняк); У старовинних мідних шандалах обпливали лойові свічки (З. Тулуб).
СМОЛОСКИ́П (переносний світильник - палиця з намотаним на кінці просмоленим клоччям, що горить), ФА́КЕЛ, СВІ́ТОЧ [СВІ́ТИЧ] заст. поет., СМОЛЯНИ́К рідше, ФА́КЛЯ діал., ПОХІДНЯ́ діал. Попереду йшов пастух зі смолоскипом і освітлював шлях коням, що тягли віз (В. Гжицький); Повертав я додому, обтяжений Вакхом, і слуги В сірий світанок несли факели димні свої (М. Зеров); [6-й голос:] Запалюйте ліхтарі й смоляники. Освічуйте шлях славному козацтву (В. Самійленко); Глибоко в льоху під церквою блимала факля, увіткнута в землю, де Орися, тріпочучи серцем, дожидала Антося (М. Старицький); Гостомисл, два отроки з похіднями. [Гостомисл (до одного хлопця):] Віддай йому ось другу похідню! (І. Франко).
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | сві́точ | сві́точі |
| родовий | сві́точа | сві́точів |
| давальний | сві́точеві, сві́точу | сві́точам |
| знахідний | сві́точа | сві́точів |
| орудний | сві́точем | сві́точами |
| місцевий | на/у сві́точеві, сві́точу, сві́точі | на/у сві́точах |
| кличний | сві́точу | сві́точі |