світоцький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний сві́тоцький сві́тоцька сві́тоцьке сві́тоцькі
родовий сві́тоцького сві́тоцької сві́тоцького сві́тоцьких
давальний сві́тоцькому сві́тоцькій сві́тоцькому сві́тоцьким
знахідний сві́тоцький, сві́тоцького сві́тоцьку сві́тоцьке сві́тоцькі, сві́тоцьких
орудний сві́тоцьким сві́тоцькою сві́тоцьким сві́тоцькими
місцевий на/у сві́тоцькому, сві́тоцькім на/у сві́тоцькій на/у сві́тоцькому, сві́тоцькім на/у сві́тоцьких