світовий 2 значень

-1-
прикметник
(від: світ - світло) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний світови́й світова́ світове́ світові́
родовий світово́го світово́ї світово́го світови́х
давальний світово́му світові́й світово́му світови́м
знахідний світови́й, світово́го світову́ світове́ світові́, світови́х
орудний світови́м світово́ю світови́м світови́ми
місцевий на/у світово́му, світові́м на/у світові́й на/у світово́му, світові́м на/у світови́х

Словник синонімів

ПЕРЕДРАНКО́ВИЙ (який передує ранку, відбувається, буває перед ранком), ПЕРЕДРА́НІШНІЙ, НАДРА́ННІЙ, ПЕРЕДРА́ННІЙрідше; СВІТАНКО́ВИЙ, СВІТОВИ́Й (який відбувається на світанку); ДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІТА́НКОВИЙ, ПЕРЕДДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІ́ТНІЙ, ДОСВІТКО́ВИЙ, ДОСВІТЧА́НИЙзаст. (який передує світанку, відбувається, буває перед світанком). Тягло передранковим холодком (П. Панч); Ліс ще дрімає в передранішній тиші (М. Коцюбинський); І в морозяних полях, У надранній тиші заєць, вийшовши гулять, Стежку-слід залишить (М. Шпак); Ярославна плаче на горожі у Путивлі, в передранній тьмі (Н. Забіла); Стурбовано глянув [Тимко] на малесенькі вікна, за якими чорніла світанкова пітьма (Григорій Тютюнник); Над Одесом вже стояв світовий білуватий туманець (І. Нечуй-Левицький); На березі моря в досвітній імлі метушаться люди (Ю. Яновський); Ледь чутна передсвітанкова прохолода вливалася в оксамитову теплінь ночі (З. Тулуб); Переддосвітня година. Померкає світло зір (А. Кримський); Мрії передсвітні, які ви чарівні! (Леся Українка); Півні крильми червоними махають, оспівуючи досвітковий світ (І. Вирган); Зорі тремтіли в морозному повітрі, досвітчане світло в далеких хатах блимало (М. Коцюбинський).
-2-
прикметник
(від: світ - всесвіт)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний світови́й світова́ світове́ світові́
родовий світово́го світово́ї світово́го світови́х
давальний світово́му світові́й світово́му світови́м
знахідний світови́й, світово́го світову́ світове́ світові́, світови́х
орудний світови́м світово́ю світови́м світови́ми
місцевий на/у світово́му, світові́м на/у світові́й на/у світово́му, світові́м на/у світови́х

Словник синонімів

ПЕРЕДРАНКО́ВИЙ (який передує ранку, відбувається, буває перед ранком), ПЕРЕДРА́НІШНІЙ, НАДРА́ННІЙ, ПЕРЕДРА́ННІЙрідше; СВІТАНКО́ВИЙ, СВІТОВИ́Й (який відбувається на світанку); ДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІТА́НКОВИЙ, ПЕРЕДДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІ́ТНІЙ, ДОСВІТКО́ВИЙ, ДОСВІТЧА́НИЙзаст. (який передує світанку, відбувається, буває перед світанком). Тягло передранковим холодком (П. Панч); Ліс ще дрімає в передранішній тиші (М. Коцюбинський); І в морозяних полях, У надранній тиші заєць, вийшовши гулять, Стежку-слід залишить (М. Шпак); Ярославна плаче на горожі у Путивлі, в передранній тьмі (Н. Забіла); Стурбовано глянув [Тимко] на малесенькі вікна, за якими чорніла світанкова пітьма (Григорій Тютюнник); Над Одесом вже стояв світовий білуватий туманець (І. Нечуй-Левицький); На березі моря в досвітній імлі метушаться люди (Ю. Яновський); Ледь чутна передсвітанкова прохолода вливалася в оксамитову теплінь ночі (З. Тулуб); Переддосвітня година. Померкає світло зір (А. Кримський); Мрії передсвітні, які ви чарівні! (Леся Українка); Півні крильми червоними махають, оспівуючи досвітковий світ (І. Вирган); Зорі тремтіли в морозному повітрі, досвітчане світло в далеких хатах блимало (М. Коцюбинський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний світови́й світова́ світове́ світові́
родовий світово́го світово́ї світово́го світови́х
давальний світово́му світові́й світово́му світови́м
знахідний світови́й, світово́го світову́ світове́ світові́, світови́х
орудний світови́м світово́ю світови́м світови́ми
місцевий на/у світово́му, світові́м на/у світові́й на/у світово́му, світові́м на/у світови́х

Словник синонімів

ВСЕСВІ́ТНІЙ (який стосується всієї земної кулі), СВІТОВИ́Й, ПЛАНЕТА́РНИЙ. - Павлику, - сказав Пронька, - твоя машина - всесвітній переворот у техніці (О. Донченко); Він.. задушевний хлопець. А що любить на кожному кроці світові проблеми вирішувати, то це вже в людини такий характер (О. Гончар); Досягнення людського розуму повинні належати всьому людству - це закон нашого планетарного співжиття (П. Загребельний).
ЛЮ́ДСЬКИ́Й (властивий людині), СВІТОВИ́Йрідше,ЧОЛОВІ́ЧИЙзаст.Вона [пісня] обіймає всі сторони людської поведінки і діяльності, всю глибоку, багатогранну палітру душевних переживань (А. Малишко); А коли ви, може, коли і полаялись, то це світова річ (І. Нечуй-Левицький); [Явдоха:] Ми йдемо туди, де .. гаї зелені, повні птаства, де все радісно і весело балака до чоловічого серця (І. Карпенко-Карий).
СЛАВЕ́ТНИЙ (який має загальне визнання, широку славу), ЗНАМЕНИ́ТИЙ, УСЛА́ВЛЕНИЙ[ВСЛА́ВЛЕНИЙ], ПРОСЛА́ВЛЕНИЙ, СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, СЛА́ВНИЙ[СЛА́ВЕНпоет.], ВСЕСЛА́ВНИЙ, ВИСОКОСЛА́ВНИЙ, ЗНАКОМИ́ТИЙрозм.,СЛАВУ́ТНІЙ[СЛАВУ́ТНИЙ]заст.; СВІТОВИ́Й (визнаний у всьому світі), СВІТОСЛА́ВНИЙ. З сивої блакиті віків.. постають горді образи славетних прадідів великих.. - Хмельницького, Палія, Кармалюка, Залізняка (О. Довженко); Одна з давніших дум, знаменита дума про Самійла Кішку, виявляє в авторі неабиякого знавця умов тогочасного козацького побуту, умов турецької неволі (М. Рильський); Відомий і забутий, Прославлений, осміяний, владар І раб - він [Бетховен] умирав (М. Рильський); Славнозвісний співак; Славний лицар Дон-Кіхот роз’їжджав по світах на своїм Росинанті (О. Гончар); Святослав самотою з малою дружиною розбив коло Сновська дванадцять тисяч половців і став славен у землі своїй (П. Загребельний); Смугляве обличчя.. нагадувало одно з тих облич, що їх знакомиті митці пензля беруть для Іродіад, Саломей і інших красунь давнини (О. Досвітній); [Іфігенія:] Може... може, спом’януть в піснях Славутню Іфігенію, що рано Загинула за рідний край (Леся Українка); З світовими класиками я ознайомився ще в часи, коли був за стипендіата при двокласовій школі (С. Васильченко). - Пор. 1. видатний.