світнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив світну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа світне́ світну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. світну́в світну́ли
жін.р. світну́ла
сер.р. світну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
світну́вши