світлуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний світлува́тий світлува́та світлува́те світлува́ті
родовий світлува́того світлува́тої світлува́того світлува́тих
давальний світлува́тому світлува́тій світлува́тому світлува́тим
знахідний світлува́тий, світлува́того світлува́ту світлува́те світлува́ті, світлува́тих
орудний світлува́тим світлува́тою світлува́тим світлува́тими
місцевий на/у світлува́тому, світлува́тім на/у світлува́тій на/у світлува́тому, світлува́тім на/у світлува́тих