світач 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду
(небесне світило) [рідко]
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(про славетну людину) [рідко]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | сві́тач | сві́тачі |
| родовий | сві́тача | сві́тачів |
| давальний | сві́тачу, сві́тачеві | сві́тачам |
| знахідний | сві́тач | сві́тачі |
| орудний | сві́тачем | сві́тачами |
| місцевий | на/у сві́тачі, сві́тачу | на/у сві́тачах |
| кличний | сві́тачу* | сві́тачі* |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | сві́тач | сві́тачі |
| родовий | сві́тача | сві́тачів |
| давальний | сві́тачеві, сві́тачу | сві́тачам |
| знахідний | сві́тача | сві́тачів |
| орудний | сві́тачем | сві́тачами |
| місцевий | на/у сві́тачеві, сві́тачу, сві́тачі | на/у сві́тачах |
| кличний | сві́тачу | сві́тачі |