світанок 2

-1-
іменник чоловічого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Світа́нок  
родовий Світа́нка  
давальний Світа́нку, Світа́нкові  
знахідний Світа́нок  
орудний Світа́нком  
місцевий на/у Світа́нку, Світа́нкові  
кличний Світа́нку*  
відмінок однина множина
називний світа́нок світа́нки
родовий світа́нку світа́нків
давальний світа́нку, світа́нкові світа́нкам
знахідний світа́нок світа́нки
орудний світа́нком світа́нками
місцевий на/у світа́нку, світа́нкові на/у світа́нках
кличний світа́нку* світа́нки*

Словник синонімів

ВДО́СВІТА[УДО́СВІТА] (дуже рано, перед світанком), НА СВІТА́НКУ, РА́НО-ВРА́НЦІ, ВРА́НЦІ-РА́НО[УРА́НЦІ-РА́НО], РА́НО, РАНЕ́СЕНЬКО, РАНІ́СІНЬКО, НА СВІТА́ННІ, СВІТА́НКОМ, РА́НО-РАНЕ́НЬКО, РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКУ[РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКО]підсил.,РА́НО-РАНЕ́СЕНЬКОпідсил., РА́НО-РАНІ́СІНЬКОпідсил.,РА́НО-РА́НО, НА ЗОРІ́, СВІ́ТОМ. Левантина мусила вставати вдосвіта, як ще темно було (Б. Грінченко); Удосвіта.. порався на дворі, аж поки з’явився день (Ю. Яновський); Прокинувся юнак на світанку і відразу рушив у путь (О. Донченко); На другий день, рано-вранці, Чіпка пішов до Грицька (Панас Мирний); У неділю вранці-рано Вже він вирушив із двору (Леся Українка); У неділю та ранесенько Сурми-труби вигравали. В поход ..славні компанійці До схід сонечка рушали (Т. Шевченко); На другий день ранісінько прийшов післанець (В. Стефаник); Встала вона рано-раненько (П. Чубинський); На світанні, коли на сході вже зоря розгорялась.., мчав степом.. автомобіль (О. Гончар); Світанком вони дійшли до оселі Веремія (М. Стельмах); Ой не тьохкай, соловейку, Рано-пораненьку (П. Куліш); Рано-ранесенько прокидалися вони і йшли у місто на роботу (Марко Вовчок); Удо-світа, рано-ранісінько, хлопці крикнули: - Гвалт! Спіймали! (О. Ковінька); До сходу сонця, рано-рано! У Вифлеємі на майдані Зійшовся люд (Т. Шевченко); Там молодого партизана кати убили на зорі (В. Сосюра); Цілу ніченьку гуляла, співала.. та танцювала [Хівря], світом у двір вернулася (Грицько Григоренко).
РА́НОК (частина доби після ночі), ПОРА́НОКрозм., РА́ННЯрозм., ПОРА́ННЯрозм.; СВІТА́НОК, СВІТА́ННЯ, СВІТрозм., СВІТА́НЬпоет., РО́ЗСВІТпоет., РОЗСВІТА́ННЯпоет., РОЗСВІТА́НОКрідше, ПЕРЕДДЕ́НЬрідше, ПЕРЕДДЕ́ННЯрідше (пора доби перед сходом сонця). Ранок був тихий, з першим осіннім холодом (О. Донченко); Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про сей намір (І. Франко); Народився я на світ, Як їдного рання Моя ненька забагла Шпаків на снідання (С. Руданський); Лія слухала його мовчки.., а обличчя її все горіло і розгоралося, як перед зіходом сонця на поранні тло ясного неба (С. Васильченко); В сутінках світанку він все малював будучність своїх дітей, внуків і правнуків (В. Стефаник); Євдоким сьогодні спав у клуні неначе убитий, і тільки світанням його розбудив несамовитий лемент дружини (М. Стельмах); Ось-ось незабаром світ настане, день надійде (І. Ле); Падав сніг, так, як сьогодні пада, Така ж була світань в засніжених полях (А. Малишко); У лютих битвах ми б’ємось недарма В гарячі ночі, в розсвіти глухі (А. Малишко); І зливались в синіх далях З ясновидим розсвітанням Над Дніпром вогнів заграви, Дальні сяйва Дніпрогесу (П. Усенко); Охрім Іванович на розсвітанку Виходить в поле, де блищить роса (Я. Шпорта); Грає ранок, переддень, Грає, сонцем виграва (П. Усенко); Дівча утомилось. В вікні переддення, Але не вгасає малий каганець (П. Воронько).

Словник антонімів

СВІТАНОК СМЕРКАННЯ
Початок ранку перед появою сонця, досвіток, схід сонця. Напівтемрява після заходу сонця, присмерки, захід сонця, присмерк, сутінки.
Світанок зимовий, літній, пізній, ранній ~  смеркання зимове, літнє, пізнє, раннє. Початок світанку ~  смеркання. Бути, гуляти, працювати, повернутися, спати, танцювати, учитися до (самого) світанку ~  до (самого) смеркання. Дочекатися світанку ~  смеркання. Настав світанок ~  настало смеркання.
Від світанку до смеркання - від раннього ранку до пізнього вечора.
Від світанку до смеркання стригла вона ярок і баранів, які лежали перед нею зі зв’язаними ногами (З. Тулуб).  Де не повернешся,- кругом у світі ти... Душі світання, сутінку, печалі (М. Вінграновський).    І світає, і смеркає, І знову смеркає (Т. Шевченко).
Світати ~смеркати; досвіток ~присмерк Пор. ще: ВЕЧІР ~ РАНОК, СХІД 1 ~ ЗАХІД 1

Словник фразеологізмів

благословля́́тися / благослови́́тися (поблагослови́́тися, заблагослови́́тися) на світ (на день, на світа́́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький); Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (У. Самчук); Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах); Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський); Надворі благословилося на світ (І. Багряний). благословля́́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк). бере́́ться на світ. [Макар:] На світ береться. [Вишневий (подивився на схід):] Так. Світає (П. Куліш).

благословля́́тися / благослови́́тися (поблагослови́́тися, заблагослови́́тися) на світ (на день, на світа́́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький); Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (У. Самчук); Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах); Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський); Надворі благословилося на світ (І. Багряний). благословля́́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк). бере́́ться на світ. [Макар:] На світ береться. [Вишневий (подивився на схід):] Так. Світає (П. Куліш).

від світа́нку (світа́ння) до смерка́ння (до смерку́). З ранку до вечора; цілий день. Від світанку до смеркання стригла вона ярок і баранів, які лежали перед нею зі зв’язаними ногами (З. Тулуб); — Коли з добрим напарником, то копійок тридцять п’ять — сорок випиляю, це від світання до смерку (М. Стельмах); // Весь час. Чоловік кинув роботу, і від світання до смеркання корили та лаяли його (М. Коцюбинський).

від світа́нку (світа́ння) до смерка́ння (до смерку́). З ранку до вечора; цілий день. Від світанку до смеркання стригла вона ярок і баранів, які лежали перед нею зі зв’язаними ногами (З. Тулуб); — Коли з добрим напарником, то копійок тридцять п’ять — сорок випиляю, це від світання до смерку (М. Стельмах); // Весь час. Чоловік кинув роботу, і від світання до смеркання корили та лаяли його (М. Коцюбинський).

благословля́́тися / благослови́́тися (поблагослови́́тися, заблагослови́́тися) на світ (на день, на світа́́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький); Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (У. Самчук); Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах); Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський); Надворі благословилося на світ (І. Багряний). благословля́́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк). бере́́ться на світ. [Макар:] На світ береться. [Вишневий (подивився на схід):] Так. Світає (П. Куліш).

благословля́́тися / благослови́́тися (поблагослови́́тися, заблагослови́́тися) на світ (на день, на світа́́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький); Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (У. Самчук); Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах); Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський); Надворі благословилося на світ (І. Багряний). благословля́́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк). бере́́ться на світ. [Макар:] На світ береться. [Вишневий (подивився на схід):] Так. Світає (П. Куліш).

-2-
іменник чоловічого роду

    Словник відмінків

    відмінок однина множина
    називний Світа́нок  
    родовий Світа́нка  
    давальний Світа́нку, Світа́нкові  
    знахідний Світа́нок  
    орудний Світа́нком  
    місцевий на/у Світа́нку, Світа́нкові  
    кличний Світа́нку*  
    відмінок однина множина
    називний світа́нок світа́нки
    родовий світа́нку світа́нків
    давальний світа́нку, світа́нкові світа́нкам
    знахідний світа́нок світа́нки
    орудний світа́нком світа́нками
    місцевий на/у світа́нку, світа́нкові на/у світа́нках
    кличний світа́нку* світа́нки*

    Словник синонімів

    ВДО́СВІТА[УДО́СВІТА] (дуже рано, перед світанком), НА СВІТА́НКУ, РА́НО-ВРА́НЦІ, ВРА́НЦІ-РА́НО[УРА́НЦІ-РА́НО], РА́НО, РАНЕ́СЕНЬКО, РАНІ́СІНЬКО, НА СВІТА́ННІ, СВІТА́НКОМ, РА́НО-РАНЕ́НЬКО, РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКУ[РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКО]підсил.,РА́НО-РАНЕ́СЕНЬКОпідсил., РА́НО-РАНІ́СІНЬКОпідсил.,РА́НО-РА́НО, НА ЗОРІ́, СВІ́ТОМ. Левантина мусила вставати вдосвіта, як ще темно було (Б. Грінченко); Удосвіта.. порався на дворі, аж поки з’явився день (Ю. Яновський); Прокинувся юнак на світанку і відразу рушив у путь (О. Донченко); На другий день, рано-вранці, Чіпка пішов до Грицька (Панас Мирний); У неділю вранці-рано Вже він вирушив із двору (Леся Українка); У неділю та ранесенько Сурми-труби вигравали. В поход ..славні компанійці До схід сонечка рушали (Т. Шевченко); На другий день ранісінько прийшов післанець (В. Стефаник); Встала вона рано-раненько (П. Чубинський); На світанні, коли на сході вже зоря розгорялась.., мчав степом.. автомобіль (О. Гончар); Світанком вони дійшли до оселі Веремія (М. Стельмах); Ой не тьохкай, соловейку, Рано-пораненьку (П. Куліш); Рано-ранесенько прокидалися вони і йшли у місто на роботу (Марко Вовчок); Удо-світа, рано-ранісінько, хлопці крикнули: - Гвалт! Спіймали! (О. Ковінька); До сходу сонця, рано-рано! У Вифлеємі на майдані Зійшовся люд (Т. Шевченко); Там молодого партизана кати убили на зорі (В. Сосюра); Цілу ніченьку гуляла, співала.. та танцювала [Хівря], світом у двір вернулася (Грицько Григоренко).
    РА́НОК (частина доби після ночі), ПОРА́НОКрозм., РА́ННЯрозм., ПОРА́ННЯрозм.; СВІТА́НОК, СВІТА́ННЯ, СВІТрозм., СВІТА́НЬпоет., РО́ЗСВІТпоет., РОЗСВІТА́ННЯпоет., РОЗСВІТА́НОКрідше, ПЕРЕДДЕ́НЬрідше, ПЕРЕДДЕ́ННЯрідше (пора доби перед сходом сонця). Ранок був тихий, з першим осіннім холодом (О. Донченко); Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про сей намір (І. Франко); Народився я на світ, Як їдного рання Моя ненька забагла Шпаків на снідання (С. Руданський); Лія слухала його мовчки.., а обличчя її все горіло і розгоралося, як перед зіходом сонця на поранні тло ясного неба (С. Васильченко); В сутінках світанку він все малював будучність своїх дітей, внуків і правнуків (В. Стефаник); Євдоким сьогодні спав у клуні неначе убитий, і тільки світанням його розбудив несамовитий лемент дружини (М. Стельмах); Ось-ось незабаром світ настане, день надійде (І. Ле); Падав сніг, так, як сьогодні пада, Така ж була світань в засніжених полях (А. Малишко); У лютих битвах ми б’ємось недарма В гарячі ночі, в розсвіти глухі (А. Малишко); І зливались в синіх далях З ясновидим розсвітанням Над Дніпром вогнів заграви, Дальні сяйва Дніпрогесу (П. Усенко); Охрім Іванович на розсвітанку Виходить в поле, де блищить роса (Я. Шпорта); Грає ранок, переддень, Грає, сонцем виграва (П. Усенко); Дівча утомилось. В вікні переддення, Але не вгасає малий каганець (П. Воронько).

    Словник антонімів

    СВІТАНОК СМЕРКАННЯ
    Початок ранку перед появою сонця, досвіток, схід сонця. Напівтемрява після заходу сонця, присмерки, захід сонця, присмерк, сутінки.
    Світанок зимовий, літній, пізній, ранній ~  смеркання зимове, літнє, пізнє, раннє. Початок світанку ~  смеркання. Бути, гуляти, працювати, повернутися, спати, танцювати, учитися до (самого) світанку ~  до (самого) смеркання. Дочекатися світанку ~  смеркання. Настав світанок ~  настало смеркання.
    Від світанку до смеркання - від раннього ранку до пізнього вечора.
    Від світанку до смеркання стригла вона ярок і баранів, які лежали перед нею зі зв’язаними ногами (З. Тулуб).  Де не повернешся,- кругом у світі ти... Душі світання, сутінку, печалі (М. Вінграновський).    І світає, і смеркає, І знову смеркає (Т. Шевченко).
    Світати ~смеркати; досвіток ~присмерк Пор. ще: ВЕЧІР ~ РАНОК, СХІД 1 ~ ЗАХІД 1

    Словник фразеологізмів

    благословля́́тися / благослови́́тися (поблагослови́́тися, заблагослови́́тися) на світ (на день, на світа́́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький); Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (У. Самчук); Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах); Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський); Надворі благословилося на світ (І. Багряний). благословля́́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк). бере́́ться на світ. [Макар:] На світ береться. [Вишневий (подивився на схід):] Так. Світає (П. Куліш).

    благословля́́тися / благослови́́тися (поблагослови́́тися, заблагослови́́тися) на світ (на день, на світа́́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький); Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (У. Самчук); Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах); Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський); Надворі благословилося на світ (І. Багряний). благословля́́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк). бере́́ться на світ. [Макар:] На світ береться. [Вишневий (подивився на схід):] Так. Світає (П. Куліш).

    від світа́нку (світа́ння) до смерка́ння (до смерку́). З ранку до вечора; цілий день. Від світанку до смеркання стригла вона ярок і баранів, які лежали перед нею зі зв’язаними ногами (З. Тулуб); — Коли з добрим напарником, то копійок тридцять п’ять — сорок випиляю, це від світання до смерку (М. Стельмах); // Весь час. Чоловік кинув роботу, і від світання до смеркання корили та лаяли його (М. Коцюбинський).

    від світа́нку (світа́ння) до смерка́ння (до смерку́). З ранку до вечора; цілий день. Від світанку до смеркання стригла вона ярок і баранів, які лежали перед нею зі зв’язаними ногами (З. Тулуб); — Коли з добрим напарником, то копійок тридцять п’ять — сорок випиляю, це від світання до смерку (М. Стельмах); // Весь час. Чоловік кинув роботу, і від світання до смеркання корили та лаяли його (М. Коцюбинський).

    благословля́́тися / благослови́́тися (поблагослови́́тися, заблагослови́́тися) на світ (на день, на світа́́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький); Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (У. Самчук); Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах); Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський); Надворі благословилося на світ (І. Багряний). благословля́́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк). бере́́ться на світ. [Макар:] На світ береться. [Вишневий (подивився на схід):] Так. Світає (П. Куліш).

    благословля́́тися / благослови́́тися (поблагослови́́тися, заблагослови́́тися) на світ (на день, на світа́́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький); Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (У. Самчук); Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах); Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський); Надворі благословилося на світ (І. Багряний). благословля́́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк). бере́́ться на світ. [Макар:] На світ береться. [Вишневий (подивився на схід):] Так. Світає (П. Куліш).