свійський 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний сві́йський сві́йська сві́йське сві́йські
родовий сві́йського сві́йської сві́йського сві́йських
давальний сві́йському сві́йській сві́йському сві́йським
знахідний сві́йський, сві́йського сві́йську сві́йське сві́йські, сві́йських
орудний сві́йським сві́йською сві́йським сві́йськими
місцевий на/у сві́йському, сві́йськім на/у сві́йській на/у сві́йському, сві́йськім на/у сві́йських

Словник синонімів

ДОМА́ШНІЙ (який стосується житла, сім’ї, що в ньому мешкає, тощо), ХА́ТНІЙ, СВІ́ЙСЬКИЙ (про тварин, які живуть у домі або приручені); ДОМОРО́СЛИЙ, ДОМОРО́ЩЕНИЙ (вирощений удома). - Я сама більше од усього люблю.. тихе, домашнє життя, люблю мир та спокій та хатнє господарство (І. Нечуй-Левицький); Кілька свійських білих качок вишикувались перед дверима хати і.. чекали на господиню, що винесе їм їсти (О. Досвітній); Бички в нас були, пара доморослих, - самі вигодували й викохали, такі гарні (Б. Грінченко); Найбільш поширеними були такі доморощені ранньостиглі сорти [картоплі], як "біла майка" та "червона майка" (з газети).
ЗВИ́ЧНИЙ (який став чиєюсь звичкою, увійшов у звичку), ЗВИЧА́ЙНИЙ, ЗВИ́КЛИЙ, ЗВІ́СНИЙрозм.,ПРИВИ́ЧНИЙрозм.,СВІ́ЙСЬКИЙрозм.,НАВИ́КЛИЙрідко.Асистент.. почав подавати зі звичною точністю інструменти (О. Довженко); Посумувавши та погорювавши, дядьки знову заводили свої звичайні розмови про те, що березовий дьоготь трохи дорогий, що зіньківські ковалі.. за підкову беруть такі гроші, що, мабуть, і в самій Полтаві люди б дивувалися, коли б їм розказав (Григорій Тютюнник); Щодня було те саме.. Ноги, немов непотрібні, самі знали звиклі дороги, і очі, теж наче зайві, байдужно сприймали все до нудоти знайоме (М. Коцюбинський); Привичним рухом одімкнув надзиратель замок, широко розчинив двері (Г. Хоткевич); Настуся заметушилась, бо очевидячки вже позабувала модну заграничну символістичну мову і все збивалась з ролі на мову свійську, вселюдську (І. Нечуй-Левицький); Навиклим рухом Іван хапа вівцю за хребет і тягне до себе (М. Коцюбинський).