свіжувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | свіжува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | свіжу́ймо | |
| 2 особа | свіжу́й | свіжу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | свіжува́тиму | свіжува́тимемо, свіжува́тимем |
| 2 особа | свіжува́тимеш | свіжува́тимете |
| 3 особа | свіжува́тиме | свіжува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | свіжу́ю | свіжу́ємо, свіжу́єм |
| 2 особа | свіжу́єш | свіжу́єте |
| 3 особа | свіжу́є | свіжу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| свіжу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | свіжува́в | свіжува́ли |
| жін. р. | свіжува́ла | |
| сер. р. | свіжува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| свіжува́вши | ||