свіжотинькований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний свіжотинько́ваний свіжотинько́вана свіжотинько́ване свіжотинько́вані
родовий свіжотинько́ваного свіжотинько́ваної свіжотинько́ваного свіжотинько́ваних
давальний свіжотинько́ваному свіжотинько́ваній свіжотинько́ваному свіжотинько́ваним
знахідний свіжотинько́ваний, свіжотинько́ваного свіжотинько́вану свіжотинько́ване свіжотинько́вані, свіжотинько́ваних
орудний свіжотинько́ваним свіжотинько́ваною свіжотинько́ваним свіжотинько́ваними
місцевий на/у свіжотинько́ваному, свіжотинько́ванім на/у свіжотинько́ваній на/у свіжотинько́ваному, свіжотинько́ванім на/у свіжотинько́ваних