свіжовибритий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний свіжови́бритий свіжови́брита свіжови́брите свіжови́бриті
родовий свіжови́бритого свіжови́бритої свіжови́бритого свіжови́бритих
давальний свіжови́бритому свіжови́бритій свіжови́бритому свіжови́бритим
знахідний свіжови́бритий, свіжови́бритого свіжови́бриту свіжови́брите свіжови́бриті, свіжови́бритих
орудний свіжови́бритим свіжови́бритою свіжови́бритим свіжови́бритими
місцевий на/у свіжови́бритому, свіжови́бритім на/у свіжови́бритій на/у свіжови́бритому, свіжови́бритім на/у свіжови́бритих