свідчитися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | сві́дчитися, сві́дчитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | сві́дчімося, сві́дчімось, сві́дчімся, сві́дчмося, сві́дчмось | |
| 2 особа | сві́дчися, сві́дчись, сві́дчся | сві́дчіться, сві́дчтеся, сві́дчтеся |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сві́дчитимуся, сві́дчитимусь | сві́дчитимемося, сві́дчитимемось, сві́дчитимемся |
| 2 особа | сві́дчитимешся | сві́дчитиметеся, сві́дчитиметесь |
| 3 особа | сві́дчитиметься | сві́дчитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сві́дчуся, сві́дчусь | сві́дчимося, сві́дчимось, сві́дчимся |
| 2 особа | сві́дчишся | сві́дчитеся, сві́дчитесь |
| 3 особа | сві́дчиться | сві́дчаться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| сві́дчачись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | сві́дчився, сві́дчивсь | сві́дчилися, сві́дчились |
| жін. р. | сві́дчилася, сві́дчилась | |
| сер. р. | сві́дчилося, сві́дчилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| сві́дчившись | ||