свідкувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(свідчити) [рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | свідкува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | свідку́ймо | |
| 2 особа | свідку́й | свідку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | свідкува́тиму | свідкува́тимемо, свідкува́тимем |
| 2 особа | свідкува́тимеш | свідкува́тимете |
| 3 особа | свідкува́тиме | свідкува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | свідку́ю | свідку́ємо, свідку́єм |
| 2 особа | свідку́єш | свідку́єте |
| 3 особа | свідку́є | свідку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| свідку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | свідкува́в | свідкува́ли |
| жін. р. | свідкува́ла | |
| сер. р. | свідкува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| свідкува́вши | ||