ДУХІВНИ́ЦТВО (служителі релігійного культу), ДУХОВЕ́НСТВО, СВЯЩЕ́НСТВО, ПОПІ́ВСТВОрозм. (попи). Як помер Гафіз, то правовірне мусульманське духівництво в Шіразі не захотіло було ховати його, бо вважало Гафіза за єретика-вільнодумця (А. Кримський); Єзуїти розсипались по Україні й силували духовенство й народ до унії (І. Нечуй-Левицький); Кажуть, що цілий номер [газети] переповнений був напастями на "Просвіту", на священство, на церкву (П. Колесник); Політика - то була занадто таємна й страшна річ для гірського попівства; воно боялося політики гірше пекла (Г. Хоткевич).