священникувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | священникува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | священнику́ймо | |
| 2 особа | священнику́й | священнику́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | священникува́тиму | священникува́тимемо, священникува́тимем |
| 2 особа | священникува́тимеш | священникува́тимете |
| 3 особа | священникува́тиме | священникува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | священнику́ю | священнику́ємо, священнику́єм |
| 2 особа | священнику́єш | священнику́єте |
| 3 особа | священнику́є | священнику́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| священнику́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | священникува́в | священникува́ли |
| жін. р. | священникува́ла | |
| сер. р. | священникува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| священникува́вши | ||