СВЯТИ́НЯ (що-небудь особливо дороге, глибоко шановане), СВЯ́ТОЩІмн.; ХРАМ, ХРА́МИ́НА заст. (місце, яке викликає почуття великої поваги). Однополчани були йому кревною ріднею, зброя - ремеслом, прапор - родинною святинею (О. Гончар); Можна й до найбільших революційних святощів з критикою приступати (Леся Українка); - Заздриш? - здивувався Олег. -А чому? - Ну, як же! Їдеш працювати на Дніпрельстан - в заповідник і храм сучасної енергетики (А. Головко); З вірою в високе ми ішли в храмину Розуму й освіти (Я. Щоголів).