святний 1 значення

-1-
прикметник
(святковий) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний святни́й святна́ святне́ святні́
родовий святно́го святно́ї святно́го святни́х
давальний святно́му святні́й святно́му святни́м
знахідний святни́й святну́ святне́ святні́
орудний святни́м святно́ю святни́м святни́ми
місцевий на/у святно́му, святні́м на/у святні́й на/у святно́му, святні́м на/у святни́х

Словник синонімів

ОША́ТНИЙ (про вбрання, одяг тощо - гарний, оздоблений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙрозм.;ВИХІДНИ́Й, НЕДІ́ЛЬНИЙ, СВЯТКО́ВИЙ, СВЯТО́ЧНИЙрідше,СВЯТНИ́Йрозм.,ПРАЗНИКО́ВИЙрозм.,СВЯТЕ́ШНИЙдіал. (призначений для одягання у вихідні, святкові дні, для виходу в театр, гості та ін.);ПАРА́ДНИЙ, ПАРАДО́ВИЙ (про форму, мундир; розм. - взагалі про одяг). Входить Інга. Вона в ошатній сукні з затканого сріблом шовку (І. Кочерга); Мама теж одягається красиво, тільки не в карнавальне, а в нарядне своє плаття (О. Іваненко); У столовій.. сиділа пані поважного віку ..у стрійному чорному кружевному чепці (Олена Пчілка); Вона наділа спідницю і вихідну білу кофточку (І. Муратов); Назустріч - пов’язане терновими недільними хустками чимале жіноче товариство (Я. Качура); Білобороді аксакали робили нові і лагодили старі святкові сідла (З. Тулуб); Дівчина йшла в святній одежі (М. Коцюбинський); На хурах везли.. оксамитове та шовкове празникове убрання (І. Нечуй-Левицький).