-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив святкува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   святку́ймо
2 особа святку́й святку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа святкува́тиму святкува́тимемо, святкува́тимем
2 особа святкува́тимеш святкува́тимете
3 особа святкува́тиме святкува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа святку́ю святку́ємо, святку́єм
2 особа святку́єш святку́єте
3 особа святку́є святку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
святку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. святкува́в святкува́ли
жін. р. святкува́ла
сер. р. святкува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
святкува́вши

Словник синонімів

ВІДЗНАЧА́ТИ (здійснювати певні заходи з приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), СВЯТКУВА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ПРОВО́ДИТИ, ВШАНО́ВУВАТИ[УШАНО́ВУВАТИ]кого,ОЗНАМЕНО́ВУВАТИкнижн.,СПРАВЛЯ́ТИрозм.,ОБХО́ДИТИдіал.;ОКРОПЛЯ́ТИрозм.,ОКРО́ПЛЮВАТИрозм.,ОБМИВА́ТИрозм.,ПРИМО́ЧУВАТИрозм. (з уживанням алкогольних напоїв). - Док.: відзна́чи́ти, відсвяткува́ти, провести́, вшанува́ти[ушанува́ти], ознаменува́ти, спра́вити, окропи́ти, обми́ти, примочи́ти. Колектив Київського оперного театру ім. Т. Г. Шевченка відзначив [у 1968 р.] 100-річчя існування театру (з журналу); Святкувати закінчення навчального року; - Он, свято йде.., чим його стрічати, як його проводити?.. (Панас Мирний); Ознаменувати свято проголошення Державної незалежності України; Я цього року свої іменини дуже тихо справляла (Леся Українка); [Молодь] гадає величаво обходити 25 ювілей літературної діяльності Франка (В. Стефаник); Окропити повернення; В хаті цієї ночі.. офіцери обмивали чин (О. Гончар).
СВЯТКУВА́ТИ (відзначати чи проводити якесь свято), ПРАЗНИКУВА́ТИрозм. - Док.: посвяткува́ти, попразникува́ти. За селом, на пагорбі, чималий вигін. Тут завжди святкували Купала (М. Олійник); Весело празникували в Шугаєвому хуторі кутю (Ганна Барвінок); Оксана.. поїде празникувати в Київ (Леся Українка).