святитися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | святи́тися, святи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | святи́тиметься | святи́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | святи́ться | святя́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| святячи́сь* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | святи́вся, святи́всь | святи́лися, святи́лись |
| жін. р. | святи́лася, святи́лась | |
| сер. р. | святи́лося, святи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| святи́вшись | ||