святитися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив святи́тися, святи́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа святи́тиметься святи́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа святи́ться святя́ться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
святячи́сь*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. святи́вся, святи́всь святи́лися, святи́лись
жін. р. святи́лася, святи́лась
сер. р. святи́лося, святи́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
святи́вшись