-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив святи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   святі́мо, святі́м
2 особа святи́ святі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа святи́тиму святи́тимемо, святи́тимем
2 особа святи́тимеш святи́тимете
3 особа святи́тиме святи́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа свячу́ свя́тимо, свя́тим
2 особа свя́тиш свя́тите
3 особа свя́тить свя́тять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
свя́тячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. святи́в святи́ли
жін. р. святи́ла
сер. р. святи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
свя́чений
Безособова форма
свя́чено
Дієприслівник
святи́вши

Словник синонімів

СВЯТИ́ТИ (здійснювати церковний обряд свячення), ОСВЯ́ЧУВАТИ, ПОСВЯ́ЧУВАТИ. - Док.: посвяти́ти, освяти́ти. Коли б мені хоч одну дочку! Вже я й хати святив, і пшеницю сіяв (І. Нечуй-Левицький); А тим часом гайдамаки Ножі освятили (Т. Шевченко).