своєумний 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний своєу́мний своєу́мна своєу́мне своєу́мні
родовий своєу́много своєу́мної своєу́много своєу́мних
давальний своєу́мному своєу́мній своєу́мному своєу́мним
знахідний своєу́мний, своєу́много своєу́мну своєу́мне своєу́мні, своєу́мних
орудний своєу́мним своєу́мною своєу́мним своєу́мними
місцевий на/у своєу́мному, своєу́мнім на/у своєу́мній на/у своєу́мному, своєу́мнім на/у своєу́мних