своєкорисливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний своєкори́сливий своєкори́слива своєкори́сливе своєкори́сливі
родовий своєкори́сливого своєкори́сливої своєкори́сливого своєкори́сливих
давальний своєкори́сливому своєкори́сливій своєкори́сливому своєкори́сливим
знахідний своєкори́сливий, своєкори́сливого своєкори́сливу своєкори́сливе своєкори́сливі, своєкори́сливих
орудний своєкори́сливим своєкори́сливою своєкори́сливим своєкори́сливими
місцевий на/у своєкори́сливому, своєкори́сливім на/у своєкори́сливій на/у своєкори́сливому, своєкори́сливім на/у своєкори́сливих