НА́ВОЛОЧ (збірн., зневажл. - підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; зневажл., лайл. - підла, нікчемна, шкідлива для суспільства людина),НЕ́ГІДЬ, НЕ́ЧИСТЬ, ПО́ГАНЬ, СВОЛО́ТА, ГИДО́ТА, ГИДЬ, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА книжн. заст.;ПО́КИ́ДЬКИмн. (одн.ПО́КИ́ДЬОК), ПО́КИДЬ, ПО́ТОЛОЧ, БОСО́ТА (морально розкладені люди або людина, злочинні елементи суспільства); ЛЮДЦІ́мн., зневажл. (негідні люди). - Ну, весілля скінчилося, - нарешті буркнув він. - Геть, наволоч!.. А то я не так порегочу... (С. Черкасенко); - Добре стукнув, наволоч. Губи так розпухли, наче осиного жала скуштували (О. Донченко); - Вибухни, на нещастя, війна - і така негідь [прогульники] може завдати величезної шкоди! (Є. Кротевич); - Погубити нещасну дитину! Звести з такою негіддю, з таким деспотом (Л. Яновська); Народна правдо, честь і гідність, Змітай всю нечисть у борні! (М. Гірник); - А поліцаї навідуються за курами [курми] та самогонкою.. Скажи мені, командире, звідкіля воно такої погані набралося? (Григорій Тютюнник); - Запалювальними б’є, сволота, - сказав хтось з кулеметників (І. Багмут); Великою священною війною фашистську гидь з лиця зітрем! (М. Бажан); [Марко:] Тихо, Єво, стій на місці. (До Боба) Ти, мерзото, так знущаєшся з бідної дівчини? (М. Ірчан); Уночі, пригадую, випав невеликий сніг, забілив усе навколо, замів і сліди денікінської скверни (В. Минко); А над Україною.. шугає страхітливий вихор злодіянь, що їх чинять покидьки людства (О. Довженко); Але чим викажеш їм, що ти не покидьок якийсь (І. Ле); - Везе мені, - скрушно зітхнула Катюша, - що не знайомство, то все покидь (М. Чабанівський); Лец-Отаманову аж помутніло в очах: якась босота насмілюється нарівні з ним залицятися до такої жінки (П. Панч); - Ніколи не забувай і про нечесних людців, і кар’єристів, які живуть серед отих простих людей, псують їм нерви, кров (П. Автомонов). - Пор. на́брід, негі́дник.