-1-
прізвище
* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Свисту́н Свистуни́
родовий Свистуна́ Свистуні́в
давальний Свистуно́ві, Свистуну́ Свистуна́м
знахідний Свистуна́ Свистуні́в
орудний Свистуно́м Свистуна́ми
місцевий при Свистуно́ві, Свистуні́ при Свистуна́х
кличний Свисту́не, Свисту́н Свистуни́
відмінок однина множина
називний свисту́н свистуни́
родовий свистуна́ свистуні́в
давальний свистуно́ві, свистуну́ свистуна́м
знахідний свистуна́ свистуні́в
орудний свистуно́м свистуна́ми
місцевий на/у свистуно́ві, свистуні́ на/у свистуна́х
кличний свисту́не свистуни́

Словник синонімів

БАЗІ́КАзневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), БАЗІ́КАЛОзневажл.,БРЯ́ЗКАЛОзневажл., ПАТЯ́КАЛОзневажл.,ТАЛАЛА́Йзневажл.,ТОРО́ХКАЛОзневажл., ПРОСТОРІ́КАрозм.,ШАРМА́НКАзневажл., БАЛАКУ́Нзневажл., ПУСТОМЕ́ЛЯпідсил. зневажл., ПУСТОМОЛО́Тпідсил. зневажл.,ПУСТОБРЕ́Хпідсил. зневажл.,ПУСТОДЗВІ́Нпідсил. зневажл.,ДЗВОНА́Рпідсил. зневажл.,СВИСТУ́Н підсил. зневажл. (той, хто любить багато говорити про що-небудь, не виконуючи того на ділі). Хома Микитович від природи чоловік неговіркий. І базік не терпить (Я. Гримайло); Горе з цим базікалом, Глібом, язик у нього немов віяло (А.Хижняк); "Ну, таки принесло ледащо отого дзвонаря, оте брязкало!.. Нам перебаранчатиме міркувать та розмовлять про пекучі справи", - думав Радюк (І. Нечуй-Левицький); - Мені ось чересло треба одтягнути. Пора на зяб орати. - Будеш ти носом орати долівку холодної - там твій зяб буде, патякало погане (А. Іщук); - Оце привезли талалая [промовця]! Цей навіки заб’є баки людині, - озвався позаду Роман Волошин (М. Стельмах); Став [Охрім] розповідати страшні бувальщини.. "І вродиться ж така шарманка", - злився Тимко, слухаючи безконечне базікання (Григорій Тютюнник); - У, пустомолот! - злісно подумала вслід йому дівчина. - Самі розмовочки й резолюції! Балакун (О. Донченко); - Уже пошукати такого пустомелю, як ти! - Зінько, не сердь мене! - О! О! О! Хто тебе боїться (Є. Гуцало); "І де у нього [Якова] беруться слова, - дивувався моторист, - наче шовкові стрічки тягне з рота. Фокусник. Пустобрех!" (І. Волошин); Якщо Леон не пустодзвін, не хвалько і підприємство його справді так розвивається, як він тут наплескав, то йому, мабуть, скоро доведеться поширити виробництво (Ірина Вільде); - Дзвонар, кінчай!.. - ще полетіла йому [промовцеві] вслід репліка (І. Ле); Він відчув раптом глибоку приязнь до Івана. Значить, це не просто свистун... Ні! Це чоловік ідеї, якого не злякають тюремні ґрати (П. Колесник). - Пор. 1. балаку́н.
ЛЕГКОВА́ЖНИЙім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУ́Х, ВІТРОГІ́Н[ВІТРОГО́Н]зневажл.,ЖЕ́ВЖИКзневажл.,ВЕРТИ́ХВІСТзневажл.,ШЕЛИ́ХВІСТ зневажл.,МАРТОПЛЯ́Сзневажл.,СВИСТУ́Нзневажл.,ШАЛАПУ́Тзневажл.,ШАЛАПУ́ТНИКзневажл.,ЦВИ́НДРИКдіал.,ШАЛИВІ́Рдіал.,ВЕРТИПО́РОХ діал. зневажл.Тут уже не було хвилювання легковажних. Хвилювались характери важкі, міцні (О. Довженко); - А тих молодих легкодухів я... не люблю: в їх в голові тільки бали, панни, танці та усяка нісенітниця, - сказала Марта Кирилівна (І. Нечуй-Левицький); То, що вони [брати] .. силували її за якогось там свого вітрогона - се пуста байка (І. Франко); Щебетали дівчата, оточені якимись жевжиками в маленьких сплющених кепочках (О. Гончар); Той вертихвіст до всього призведе (В. Кучер); - Син у мене, слава Богу, добру голову має на плечах. Не шелихвіст і не п’яниця (А. Шиян); Колись Юпітер ненароком з Олімпа глянув і на нас; І кинув в Карфагену оком, Аж там троянський мартопляс... (І. Котляревський); - Бачив я серед теперішніх молодих таких свистунів, аж плювати хочеться (А. Хижняк); [Ялина:] Відчепися, чумаче, Відчепися, бурлаче, Відчепись, шалапуте! Бо від тебе дьогтем чути (С. Руданський); Між школярськими голосами лунає сердитий крик старого Богуша. - В церков! В церков, шалапутники! В церков, буяни! (С. Васильченко); - Вийшов декрет про розводи, який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Ю. Мокрієв); Оксен.. пригадував і свої парубоцькі роки, коли він також був отакий шаливір та веселун, і йому робилося сумно на душі за тими роками, що вже пройшли і ніколи не вернуться (Григорій Тютюнник); Чи він якийсь вертипорох, як-от Тиміш, чи баламут, чи шелихвіст, як Боровий? Не з таких (Я. Гримайло). - Пор. 1. безпу́тник.
-2-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Свисту́н Свистуни́
родовий Свистуна́ Свистуні́в
давальний Свистуно́ві, Свистуну́ Свистуна́м
знахідний Свистуна́ Свистуні́в
орудний Свистуно́м Свистуна́ми
місцевий при Свистуно́ві, Свистуні́ при Свистуна́х
кличний Свисту́не, Свисту́н Свистуни́
відмінок однина множина
називний свисту́н свистуни́
родовий свистуна́ свистуні́в
давальний свистуно́ві, свистуну́ свистуна́м
знахідний свистуна́ свистуні́в
орудний свистуно́м свистуна́ми
місцевий на/у свистуно́ві, свистуні́ на/у свистуна́х
кличний свисту́не свистуни́

Словник синонімів

БАЗІ́КАзневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), БАЗІ́КАЛОзневажл.,БРЯ́ЗКАЛОзневажл., ПАТЯ́КАЛОзневажл.,ТАЛАЛА́Йзневажл.,ТОРО́ХКАЛОзневажл., ПРОСТОРІ́КАрозм.,ШАРМА́НКАзневажл., БАЛАКУ́Нзневажл., ПУСТОМЕ́ЛЯпідсил. зневажл., ПУСТОМОЛО́Тпідсил. зневажл.,ПУСТОБРЕ́Хпідсил. зневажл.,ПУСТОДЗВІ́Нпідсил. зневажл.,ДЗВОНА́Рпідсил. зневажл.,СВИСТУ́Н підсил. зневажл. (той, хто любить багато говорити про що-небудь, не виконуючи того на ділі). Хома Микитович від природи чоловік неговіркий. І базік не терпить (Я. Гримайло); Горе з цим базікалом, Глібом, язик у нього немов віяло (А.Хижняк); "Ну, таки принесло ледащо отого дзвонаря, оте брязкало!.. Нам перебаранчатиме міркувать та розмовлять про пекучі справи", - думав Радюк (І. Нечуй-Левицький); - Мені ось чересло треба одтягнути. Пора на зяб орати. - Будеш ти носом орати долівку холодної - там твій зяб буде, патякало погане (А. Іщук); - Оце привезли талалая [промовця]! Цей навіки заб’є баки людині, - озвався позаду Роман Волошин (М. Стельмах); Став [Охрім] розповідати страшні бувальщини.. "І вродиться ж така шарманка", - злився Тимко, слухаючи безконечне базікання (Григорій Тютюнник); - У, пустомолот! - злісно подумала вслід йому дівчина. - Самі розмовочки й резолюції! Балакун (О. Донченко); - Уже пошукати такого пустомелю, як ти! - Зінько, не сердь мене! - О! О! О! Хто тебе боїться (Є. Гуцало); "І де у нього [Якова] беруться слова, - дивувався моторист, - наче шовкові стрічки тягне з рота. Фокусник. Пустобрех!" (І. Волошин); Якщо Леон не пустодзвін, не хвалько і підприємство його справді так розвивається, як він тут наплескав, то йому, мабуть, скоро доведеться поширити виробництво (Ірина Вільде); - Дзвонар, кінчай!.. - ще полетіла йому [промовцеві] вслід репліка (І. Ле); Він відчув раптом глибоку приязнь до Івана. Значить, це не просто свистун... Ні! Це чоловік ідеї, якого не злякають тюремні ґрати (П. Колесник). - Пор. 1. балаку́н.
ЛЕГКОВА́ЖНИЙім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУ́Х, ВІТРОГІ́Н[ВІТРОГО́Н]зневажл.,ЖЕ́ВЖИКзневажл.,ВЕРТИ́ХВІСТзневажл.,ШЕЛИ́ХВІСТ зневажл.,МАРТОПЛЯ́Сзневажл.,СВИСТУ́Нзневажл.,ШАЛАПУ́Тзневажл.,ШАЛАПУ́ТНИКзневажл.,ЦВИ́НДРИКдіал.,ШАЛИВІ́Рдіал.,ВЕРТИПО́РОХ діал. зневажл.Тут уже не було хвилювання легковажних. Хвилювались характери важкі, міцні (О. Довженко); - А тих молодих легкодухів я... не люблю: в їх в голові тільки бали, панни, танці та усяка нісенітниця, - сказала Марта Кирилівна (І. Нечуй-Левицький); То, що вони [брати] .. силували її за якогось там свого вітрогона - се пуста байка (І. Франко); Щебетали дівчата, оточені якимись жевжиками в маленьких сплющених кепочках (О. Гончар); Той вертихвіст до всього призведе (В. Кучер); - Син у мене, слава Богу, добру голову має на плечах. Не шелихвіст і не п’яниця (А. Шиян); Колись Юпітер ненароком з Олімпа глянув і на нас; І кинув в Карфагену оком, Аж там троянський мартопляс... (І. Котляревський); - Бачив я серед теперішніх молодих таких свистунів, аж плювати хочеться (А. Хижняк); [Ялина:] Відчепися, чумаче, Відчепися, бурлаче, Відчепись, шалапуте! Бо від тебе дьогтем чути (С. Руданський); Між школярськими голосами лунає сердитий крик старого Богуша. - В церков! В церков, шалапутники! В церков, буяни! (С. Васильченко); - Вийшов декрет про розводи, який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Ю. Мокрієв); Оксен.. пригадував і свої парубоцькі роки, коли він також був отакий шаливір та веселун, і йому робилося сумно на душі за тими роками, що вже пройшли і ніколи не вернуться (Григорій Тютюнник); Чи він якийсь вертипорох, як-от Тиміш, чи баламут, чи шелихвіст, як Боровий? Не з таких (Я. Гримайло). - Пор. 1. безпу́тник.