-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив свиста́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   свищі́мо, свищі́м
2 особа свищи́ свищі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа свиста́тиму свиста́тимемо, свиста́тимем
2 особа свиста́тимеш свиста́тимете
3 особа свиста́тиме свиста́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа свищу́ сви́щемо, сви́щем
2 особа сви́щеш сви́щете
3 особа сви́ще сви́щуть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
сви́щучи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. свиста́в свиста́ли
жін. р. свиста́ла
сер. р. свиста́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
свиста́вши

Словник синонімів

СВИСТІ́ТИ (утворювати свист губами), СВИСТА́ТИ, ПРИСВИ́СТУВАТИ, НАСВИ́СТУВАТИ, ВИСВИ́СТУВАТИ (мелодію). - Док.: сви́снути, присвиста́ти, присви́снути, присвисті́ти, насвиста́ти. Гнат байдуже лупнув очима, губи його знову склалися в дудочку. - Перестань свистіти, це тобі не в конюшні! (Григорій Тютюнник); Опришок біг із лісу й свистав (Г. Хоткевич); Походжали два якісь матроси, весело насвистуючи мотив з опери (В. Кучер).
СВИСТІ́ТИ (видавати свист через спеціальний пристрій), СВИСТА́ТИ, СЮРЧА́ТИ. - Док.: засвисті́ти, засвиста́ти, сви́снути, засюрча́ти. Машина свистить, і ми товпимось до вікна (М. Коцюбинський); Інспектор безперестанку і безрезультатно свистав у поліцейський свисток (Ю. Смолич); Вартовий одсахується назад, вихоплює сюрчка й починає сюрчати (П. Колесник).
СПІВА́ТИ (про птахів), ВИСПІ́ВУВАТИпідсил., ЩЕБЕТА́ТИ, ВИЩЕБЕ́ЧУВАТИпідсил. розм., ПІ́ЯТИрозм.; ПІ́ТИрозм.; СВИСТІ́ТИ, СВИСТА́ТИ (видавати свист); ЛЯЩА́ТИ, ВИЛЯ́СКУВАТИпідсил. (дуже дзвінко, голосно); ТЬО́ХКАТИ (перев. про солов’я); КУКУРІ́КАТИ (про півня). Десь-не-десь по дворах співали півні (А. Головко); Високо в небі виспівував жайворонок (І. Муратов); Табунець щигликів, щебечучи, жваво пролетів над нами (О. Копиленко); Три пташки вищебечують в зеленім у саду (П. Тичина); Ще кури не піяли, як він [Федір] зірвався (В. Стефаник); Пташки співали і свистали усюди по гаю (П. Куліш); Пташки та соловейки в вербах аж лящать, неначе дружки на весіллі (І. Нечуй-Левицький); Тьохкає, аж розлягається в саду соловейко (М. Коцюбинський); То кукурікали дзвінкими голосами, то зривались.. молоденькі півники, не витягували не тільки ноти, а й півноти (Ю. Збанацький). - Пор. де́ркати, скрекота́ти, 1. цвірі́нькати.

Словник фразеологізмів

ві́тер у кише́нях (у кише́ні) свисти́ть (гуля́є, ві́є і т. ін.). 1. Нема грошей. З чим ждати? — вмішався кремезний парубок з засуканими по лікті рукавами. — Сухарі вийшли, махорки катма, вітер у кишенях гуде... (О. Гончар); — Але ж тато не схожий на того противного диякона. Хоч у кишені вітер гуляє, та почуває себе людиною (А. Хорунжий); Коли в кишені вітер віє, то не лізь у суд, Мусію (Укр.. присл..); Бо як в кишені вітер ходить, То треба спершу заробити (Укр. поети-романтики..). ві́тер по кише́нях гуля́є. А другий так собі, якийсь нетяга.. Вітер, видно, по кишенях гуляє (Г. Коцюба). у кише́ні ві́тер. [Копистка:] Бувало й нап’єшся отак та прителіпаєшся додому без розуму... Прокинешся вранці — у кишені вітер, у голові ковалі (М. Куліш).

2. у кого. Хто-небудь бідний, не має грошей. Навкруг Софрона мешкали такі ж бідолахи безкопійчані... У них в кишені теж вітер свистів (Н. Рибак). ві́тер сви́ще по кише́нях кому. Але хто сказав, що я від таких самих бідаків, яким вітер свище по кишенях.., узяв би якісь гроші? (Письмен. зблизька). в карма́ні вітри́ гуду́ть. — Він [учитель] уже третій місяць не получає [одержує] жалування [платні], а тепер у його в кармані вітри гудуть! (Б. Грінченко).

ві́тер у голові́ [гра́є (ві́є, сви́ще, посви́стує і т. ін.)] у кого, чиїй. Хто-небудь легковажний, несерйозний. — Ти добре прочесала жевжиків,— озвалася Майя.— Влучно сказала — жевжики! Це такі, у кого в голові вітер віє! (А. Хижняк); Ні, такі діти не беруть близько до серця її турбот про рідне гніздо. Одне мале, а друге молоде, ще вітер посвистує в їхніх головах (М. Стельмах); //  без додатка. Легковажний, несерйозний. А парубки тії — сказано, вітер в голові, молодії — вибрали десь музики і повели молодих по селу (Марко Вовчок); Так що же це він? Хизувався, як хлоп’як? А чи ще вітер у голові грає, і він просто вигадує? (В. Козаченко); — Ти ж у мене виріс під стелі, а в голові ще вітер віє (Ю. Збанацький). бага́то ві́тру [в голові́]. Видно вухатого, що в його вітру багато (Укр.. присл..); — Вітру у тебе в голові багато,— казала Ганна Сильвестрівна (І. Сенченко). з вітерце́м у голові́. — Така жінка може дуже подобатися. Ви рвійна, рішуча, примхлива, з завихреннями. — З вітерцем у голові? — Ні... ексцентрична (Ю. Мушкетик).