-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний свиня́чий свиня́ча свиня́че свиня́чі
родовий свиня́чого свиня́чої свиня́чого свиня́чих
давальний свиня́чому свиня́чій свиня́чому свиня́чим
знахідний свиня́чий, свиня́чого свиня́чу свиня́че свиня́чі, свиня́чих
орудний свиня́чим свиня́чою свиня́чим свиня́чими
місцевий на/у свиня́чому, свиня́чім на/у свиня́чій на/у свиня́чому, свиня́чім на/у свиня́чих

Словник фразеологізмів

у свиня́чий (у чо́ртів) го́лос. Дуже пізно, несвоєчасно. — Це ж родичі посходилися [на толоку], а я в свинячий голос приплентався (Є. Гуцало); [Надія:] Якщо хочете, можете збиратися до моря. [Мотря:] Слава Богу, додумалися… У чортів голос… [Надія:] Нічого не в чортів. Саме сезон… (З. Мороз).

у свиня́чий писк, зневажл., фам. Дуже п’яний. — Марино, як твій чоловік? — Та прийшов учора весь у свинячий писк (Сл. В. Ужченка).