-1-
іменник жіночого роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Свиня́ | |
| родовий | Свині́ | |
| давальний | Свині́ | |
| знахідний | Свиню́ | |
| орудний | Свине́ю | |
| місцевий | на/у Свині́ | |
| кличний | Свине́* | |
-2-
іменник жіночого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Свиня́ | |
| родовий | Свині́ | |
| давальний | Свині́ | |
| знахідний | Свиню́ | |
| орудний | Свине́ю | |
| місцевий | на/у Свині́ | |
| кличний | Свине́* | |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | свиня́ | сви́ні |
| родовий | свині́ | свине́й |
| давальний | свині́ | сви́ням |
| знахідний | свиню́ | сви́ні, свине́й |
| орудний | свине́ю | сви́ньми, сви́нями |
| місцевий | на/у свині́ | на/у сви́нях |
| кличний | свине́ | сви́ні |
Словник синонімів
НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. - про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм., ПА́КОСНИК [ПА́КІСНИК] розм. (той, хто робить негідні, безчесні вчинки); ПА́ДЛО, ПАДЛЮ́КА, ПАРШИ́ВЕЦЬ, ПАСКУ́ДА, ПАСКУ́ДНИК, ПЛЮГА́ВЕЦЬ, СОБА́КА, ПЕС, СТЕ́РВО, СУПОСТА́Т заст., ШИ́БЕНИК заст. (ужив. як лайливе слово); СВИНЯ́ лайл., СВИНЮ́КА [СВИНЯ́КА] підсил. лайл. (про непорядну, нечемну, невдячну людину); ЛЕДА́ЩО, БЕЗБО́ЖНИК, НЕ́ХРИСТ, БУСУРМА́Н [БУСУРМЕ́Н], НЕВІ́РА, НЕДО́ВІРОК, НЕЧЕСТИ́ВЕЦЬ, БАЙСТРЮ́К, БАЙСТРЯ́, БАРБО́С, БОСЯ́К (ужив. лайливо щодо людини, поведінка, вчинки якої сприймаються негативно, несхвально, - з метою образити її, показати свою зневагу до неї). На другій дільниці якийсь бригадир шахрайські приписки в нарядах робив. Мерзотник - і все! Ну і що ж? Через оцих негідників я маю на весь світ дивитися крізь темне скельце? (С. Журахович); - А тобі ріже око, що я чужу людину в хату прийняв? А з ким мені жити, коли в мене син - поганець? (Григорій Тютюнник); - Чого ж ви, кажу, одразу його не поклали? "Ліжок не вистачає..." Серця в тебе не вистачає, а не ліжок! ..Нема нікому й поскаржитись на них, паразитів... (О. Гончар); Якась-таки личина донесла комендантові (Ю. Збанацький); [Олекса:] Не козак ти, не лицар! Ти гадюка, злодій ти!! (С. Васильченко); - То ти знущаєшся з мене, гад?! - прошепотів Іван Ілліч (Є. Гуцало); - Топись, топись, одною гадиною менше буде, - припрошувала її з берега Орися (Григорій Тютюнник); [Лукерія Степанівна:] Іч, яку зміюку вивчили собі на радість! (М. Кропивницький); - Пакосник ти паскудний! Плюгавець! Загладиш ти в нас сьогодні увесь сором, що наробив товариству (П. Куліш); - Ах ти ж падло заморське! Ах ти ж... - і жінка сказала все, що думала про цього німця (О. Ільченко); - Аж дивно, як це я раніше не зрозуміла, що ви падлюка (В. Собко); - Ти тямиш, паршивцю, що говориш?! - одним краєм прикусив зуби Созоненко (М. Стельмах); Кругом паскуда! Чому ж його не так зовуть! Чому на його не плюють? Чому не топчуть!! (Т. Шевченко); - Що ж сей паскудник учинив? - став ізнов глаголати батько Пугач до громади (П. Куліш); - Собака, - вилаявся дід і блиснув своїми.. очима у бік уланів (Д. Бедзик); По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (М. Бажан); - Краще вмерти героєм, аніж стервом жити, зрадивши вітчизну (І. Ле); - І на оновленій землі Врага не буде, супостата (Т. Шевченко); Як зобачила [молодиця] дядька Володька, зірвалась з місця, наче її полум’я обхопило: - ..Шибеник! Злодюга! (Марко Вовчок); - Свиня, - кинув він Гнатові, коли вони від’їхали на бокову стежку. - Отакого старого чоловіка - і то не пожалів (Григорій Тютюнник); Сказали б раніше, нізащо Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо, У зрадники можеш піти! (Л. Первомайський); - Хай знають, нехристи, де правда! Коли вона є, то для всіх хай буде рівна (Панас Мирний); - Ванюшко, що ж це ти, бусурмане, цураєшся дядька Ларивона?.. (В. Логвиненко); Назустріч дідусь іде сумний-сумний, пішки повертається до себе..: "Якийсь недовірок велосипед украв.." (О. Гончар); На тій Україні.. Байстрюки Єкатерини Сараною сіли (Т. Шевченко); [Дуга (виймає складену вчетверо листівку):] Ось... Якийсь барбос на тинах порозклеював (Ю. Мокрієв); За хвилю виносить [Прокіп].. сідло і.. мчить у Троянівку, щоб не спати в одній хаті з таким босяком, як Тимко (Григорій Тютюнник). - Пор. безсоро́мник, на́волоч, недо́людок.
НЕЧЕПУ́РА розм. (неохайна людина - у побуті, в одязі, особистих речах і т. ін.), НЕЧУПА́РА розм., СВИНЯ́ зневажл., лайл., СВИНО́ТА підсил., СВИ́НТУС фам.; ЗАМАЗУ́РА розм., ЗАМУ́РЗА розм. рідше, НЕВМИВА́КА розм. (перев. про дітей - брудний). - Вовка написав обіцянку тримати всі книжки й зошити як новенькі. Подумайте, мій нечепура Вовка - і таке обіцяє! (О. Іваненко); Опинившись під окупантами, Дорка зовсім чомусь занехаяла себе: не вмивалася, ходила нечупарою, нечісаною, на ногах виразки, одежа пошматована, - старченя та й годі (Ю. Яновський); [Кіндрат Антонович:] Хоч би ноги обтер, свинота бісова, так в болоті і преться в горницю (М. Кропивницький); Одного разу до гурту, де грався Олег, підбіг Гриць, чорноокий замазура з рогаткою в руці (Д. Бедзик); І він сватавсь, і посватав, і побрались, і довго після цього не розуміла Мотря сама себе, як вона могла полюбити ото такого "нехлюя", "задрипу", "затьопу", "замурзу" (Грицько Григоренко); - До школи треба приходити чистим, акуратним .. А Гриць, бачите, прийшов невмивакою, ще й сорочку вимазав (І. Цюпа). - Пор. нечепуру́ха.
СВИНЯ́ (самка кнура), ЛЬО́ХА, СВИНЮ́КА [СВИНЯ́КА] розм., БЕЗРО́ГА жарт., РО́ХА розм., ЧЕЧУ́ГА діал., РИ́НДА діал.; СВИНОМА́ТКА (свиня, що дає приплід); ПА́ЦЯ дит. Коло хлівця лежала свиня й хрюкала (Панас Мирний); Є в нас корова, масло, кури, недавно льоха опоросилась (Ю. Яновський); - Ти ж замурзалась як свинюка, - докоряє дівчинка (Ю. Збанацький); - Йди додому, та не гуляй! а завтра раненько свиняці хлів загородиш (І. Нечуй-Левицький); Чечуга побігла, а навперейми вибіг з дрючком чоловік (А. Свидницький); - Жирнуваті трохи свиноматки, - звернувся до свинарки Макар Онисимович (Остап Вишня).
Словник фразеологізмів
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
па́сти сви́ні з ким, перев. із. запереч. Бути з ким-небудь у товариських, приятельських, фамільярних стосунках. — Чого ти кричиш на мене! Ну, я з тобою свиней не пас! Ну, коли хочеш в мене служить, то не тикай на мене, бо я тут пан ,— промовив вже сердито Бродовський (І. Нечуй-Левицький); — От, скажемо для блізиру, посади тебе за фісгармонію. Бачив фісгармонію? — Я з вами свиней не пас,— раптом несподівано, з хмурою зневагою кидає Кавун (В. Винниченко); Ганна виговорювала чоловікові: — Стидався би, Тимофію! Як ти до дядька Оксентія кажеш? Що ти з ним .. разом свині пас? (Ю. Смолич).
підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ кому. Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось. Була [вихователька] сувора, ображена.— Що ж це, хлопчики, виходить? Я до вас якнайкраще, я вас всюди відстоюю, хвалю, а ви мені свиню підкладаєте (Ю. Збанацький); Як хотілося Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він “свиню” своєму старому другові (П. Автомонов); Конопельський зів’яв: — Та бачу ж — Курила висунув. Ну нічого, поживемо — побачимо. Але свиню ти мені підсунув добру (Ю. Збанацький).
підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ кому. Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось. Була [вихователька] сувора, ображена.— Що ж це, хлопчики, виходить? Я до вас якнайкраще, я вас всюди відстоюю, хвалю, а ви мені свиню підкладаєте (Ю. Збанацький); Як хотілося Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він “свиню” своєму старому другові (П. Автомонов); Конопельський зів’яв: — Та бачу ж — Курила висунув. Ну нічого, поживемо — побачимо. Але свиню ти мені підсунув добру (Ю. Збанацький).
підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ кому. Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось. Була [вихователька] сувора, ображена.— Що ж це, хлопчики, виходить? Я до вас якнайкраще, я вас всюди відстоюю, хвалю, а ви мені свиню підкладаєте (Ю. Збанацький); Як хотілося Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він “свиню” своєму старому другові (П. Автомонов); Конопельський зів’яв: — Та бачу ж — Курила висунув. Ну нічого, поживемо — побачимо. Але свиню ти мені підсунув добру (Ю. Збанацький).
підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ кому. Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось. Була [вихователька] сувора, ображена.— Що ж це, хлопчики, виходить? Я до вас якнайкраще, я вас всюди відстоюю, хвалю, а ви мені свиню підкладаєте (Ю. Збанацький); Як хотілося Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він “свиню” своєму старому другові (П. Автомонов); Конопельський зів’яв: — Та бачу ж — Курила висунув. Ну нічого, поживемо — побачимо. Але свиню ти мені підсунув добру (Ю. Збанацький).
підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ кому. Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось. Була [вихователька] сувора, ображена.— Що ж це, хлопчики, виходить? Я до вас якнайкраще, я вас всюди відстоюю, хвалю, а ви мені свиню підкладаєте (Ю. Збанацький); Як хотілося Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він “свиню” своєму старому другові (П. Автомонов); Конопельський зів’яв: — Та бачу ж — Курила висунув. Ну нічого, поживемо — побачимо. Але свиню ти мені підсунув добру (Ю. Збанацький).
підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ кому. Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось. Була [вихователька] сувора, ображена.— Що ж це, хлопчики, виходить? Я до вас якнайкраще, я вас всюди відстоюю, хвалю, а ви мені свиню підкладаєте (Ю. Збанацький); Як хотілося Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він “свиню” своєму старому другові (П. Автомонов); Конопельський зів’яв: — Та бачу ж — Курила висунув. Ну нічого, поживемо — побачимо. Але свиню ти мені підсунув добру (Ю. Збанацький).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
як сви́ні з череди́ йти́муть, зі сл. бу́де, ірон. Уживається для повного заперечення змісту речення; нніколи. Тоді це буде, як свині з череди йтимуть (З усн. мови).
як свині́ нари́тники, зі сл. приста́ло, ірон. Уживається для повного заперечення зазначеного слова; зовсім не (пристало). Їй ця сукня пристала, як свині наритники (З усн. мови).
як свиня́ в барло́зі, зі сл. велича́тися, ірон. Дуже, у великій мірі. Пан бундючиться, величається, як свиня в барлозі (З усн. мови).
як свиня́ в дощ, ірон. 1. зі сл. чепурни́й. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (чепурний). [Охрім (до Гордія):] Чепурний, як свиня в дощ! (М. Кропивницький).
2. зі сл. велича́тися. Дуже, у великій мірі. Вона чваниться, величається, як свиня в дощ (З усн. мови).
як свиня́ в хомуті́, зі сл. вигляда́ти, ірон. Негарно, недоладно. Весь секрет метаморфози в тому, що він [Лубенець] перший пошив собі форму .. і, одягшись у неї, прибіг похвалитися. Виглядає, як свиня в хомуті (М. Коцюбинський).
як свиня́ на коня́, зі сл. схо́жий, ірон. Уживається для повного заперечення змісту речення; зрвсі не (схожий). Він так схожий на Гарібальді, як свиня на коня (М. Стельмах).
-3-
іменник жіночого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Свиня́ | |
| родовий | Свині́ | |
| давальний | Свині́ | |
| знахідний | Свиню́ | |
| орудний | Свине́ю | |
| місцевий | на/у Свині́ | |
| кличний | Свине́* | |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | свиня́ | сви́ні |
| родовий | свині́ | свине́й |
| давальний | свині́ | сви́ням |
| знахідний | свиню́ | сви́ні, свине́й |
| орудний | свине́ю | сви́ньми, сви́нями |
| місцевий | на/у свині́ | на/у сви́нях |
| кличний | свине́ | сви́ні |
Словник синонімів
НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. - про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм., ПА́КОСНИК [ПА́КІСНИК] розм. (той, хто робить негідні, безчесні вчинки); ПА́ДЛО, ПАДЛЮ́КА, ПАРШИ́ВЕЦЬ, ПАСКУ́ДА, ПАСКУ́ДНИК, ПЛЮГА́ВЕЦЬ, СОБА́КА, ПЕС, СТЕ́РВО, СУПОСТА́Т заст., ШИ́БЕНИК заст. (ужив. як лайливе слово); СВИНЯ́ лайл., СВИНЮ́КА [СВИНЯ́КА] підсил. лайл. (про непорядну, нечемну, невдячну людину); ЛЕДА́ЩО, БЕЗБО́ЖНИК, НЕ́ХРИСТ, БУСУРМА́Н [БУСУРМЕ́Н], НЕВІ́РА, НЕДО́ВІРОК, НЕЧЕСТИ́ВЕЦЬ, БАЙСТРЮ́К, БАЙСТРЯ́, БАРБО́С, БОСЯ́К (ужив. лайливо щодо людини, поведінка, вчинки якої сприймаються негативно, несхвально, - з метою образити її, показати свою зневагу до неї). На другій дільниці якийсь бригадир шахрайські приписки в нарядах робив. Мерзотник - і все! Ну і що ж? Через оцих негідників я маю на весь світ дивитися крізь темне скельце? (С. Журахович); - А тобі ріже око, що я чужу людину в хату прийняв? А з ким мені жити, коли в мене син - поганець? (Григорій Тютюнник); - Чого ж ви, кажу, одразу його не поклали? "Ліжок не вистачає..." Серця в тебе не вистачає, а не ліжок! ..Нема нікому й поскаржитись на них, паразитів... (О. Гончар); Якась-таки личина донесла комендантові (Ю. Збанацький); [Олекса:] Не козак ти, не лицар! Ти гадюка, злодій ти!! (С. Васильченко); - То ти знущаєшся з мене, гад?! - прошепотів Іван Ілліч (Є. Гуцало); - Топись, топись, одною гадиною менше буде, - припрошувала її з берега Орися (Григорій Тютюнник); [Лукерія Степанівна:] Іч, яку зміюку вивчили собі на радість! (М. Кропивницький); - Пакосник ти паскудний! Плюгавець! Загладиш ти в нас сьогодні увесь сором, що наробив товариству (П. Куліш); - Ах ти ж падло заморське! Ах ти ж... - і жінка сказала все, що думала про цього німця (О. Ільченко); - Аж дивно, як це я раніше не зрозуміла, що ви падлюка (В. Собко); - Ти тямиш, паршивцю, що говориш?! - одним краєм прикусив зуби Созоненко (М. Стельмах); Кругом паскуда! Чому ж його не так зовуть! Чому на його не плюють? Чому не топчуть!! (Т. Шевченко); - Що ж сей паскудник учинив? - став ізнов глаголати батько Пугач до громади (П. Куліш); - Собака, - вилаявся дід і блиснув своїми.. очима у бік уланів (Д. Бедзик); По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (М. Бажан); - Краще вмерти героєм, аніж стервом жити, зрадивши вітчизну (І. Ле); - І на оновленій землі Врага не буде, супостата (Т. Шевченко); Як зобачила [молодиця] дядька Володька, зірвалась з місця, наче її полум’я обхопило: - ..Шибеник! Злодюга! (Марко Вовчок); - Свиня, - кинув він Гнатові, коли вони від’їхали на бокову стежку. - Отакого старого чоловіка - і то не пожалів (Григорій Тютюнник); Сказали б раніше, нізащо Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо, У зрадники можеш піти! (Л. Первомайський); - Хай знають, нехристи, де правда! Коли вона є, то для всіх хай буде рівна (Панас Мирний); - Ванюшко, що ж це ти, бусурмане, цураєшся дядька Ларивона?.. (В. Логвиненко); Назустріч дідусь іде сумний-сумний, пішки повертається до себе..: "Якийсь недовірок велосипед украв.." (О. Гончар); На тій Україні.. Байстрюки Єкатерини Сараною сіли (Т. Шевченко); [Дуга (виймає складену вчетверо листівку):] Ось... Якийсь барбос на тинах порозклеював (Ю. Мокрієв); За хвилю виносить [Прокіп].. сідло і.. мчить у Троянівку, щоб не спати в одній хаті з таким босяком, як Тимко (Григорій Тютюнник). - Пор. безсоро́мник, на́волоч, недо́людок.
НЕЧЕПУ́РА розм. (неохайна людина - у побуті, в одязі, особистих речах і т. ін.), НЕЧУПА́РА розм., СВИНЯ́ зневажл., лайл., СВИНО́ТА підсил., СВИ́НТУС фам.; ЗАМАЗУ́РА розм., ЗАМУ́РЗА розм. рідше, НЕВМИВА́КА розм. (перев. про дітей - брудний). - Вовка написав обіцянку тримати всі книжки й зошити як новенькі. Подумайте, мій нечепура Вовка - і таке обіцяє! (О. Іваненко); Опинившись під окупантами, Дорка зовсім чомусь занехаяла себе: не вмивалася, ходила нечупарою, нечісаною, на ногах виразки, одежа пошматована, - старченя та й годі (Ю. Яновський); [Кіндрат Антонович:] Хоч би ноги обтер, свинота бісова, так в болоті і преться в горницю (М. Кропивницький); Одного разу до гурту, де грався Олег, підбіг Гриць, чорноокий замазура з рогаткою в руці (Д. Бедзик); І він сватавсь, і посватав, і побрались, і довго після цього не розуміла Мотря сама себе, як вона могла полюбити ото такого "нехлюя", "задрипу", "затьопу", "замурзу" (Грицько Григоренко); - До школи треба приходити чистим, акуратним .. А Гриць, бачите, прийшов невмивакою, ще й сорочку вимазав (І. Цюпа). - Пор. нечепуру́ха.
СВИНЯ́ (самка кнура), ЛЬО́ХА, СВИНЮ́КА [СВИНЯ́КА] розм., БЕЗРО́ГА жарт., РО́ХА розм., ЧЕЧУ́ГА діал., РИ́НДА діал.; СВИНОМА́ТКА (свиня, що дає приплід); ПА́ЦЯ дит. Коло хлівця лежала свиня й хрюкала (Панас Мирний); Є в нас корова, масло, кури, недавно льоха опоросилась (Ю. Яновський); - Ти ж замурзалась як свинюка, - докоряє дівчинка (Ю. Збанацький); - Йди додому, та не гуляй! а завтра раненько свиняці хлів загородиш (І. Нечуй-Левицький); Чечуга побігла, а навперейми вибіг з дрючком чоловік (А. Свидницький); - Жирнуваті трохи свиноматки, - звернувся до свинарки Макар Онисимович (Остап Вишня).
Словник фразеологізмів
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
па́сти сви́ні з ким, перев. із. запереч. Бути з ким-небудь у товариських, приятельських, фамільярних стосунках. — Чого ти кричиш на мене! Ну, я з тобою свиней не пас! Ну, коли хочеш в мене служить, то не тикай на мене, бо я тут пан ,— промовив вже сердито Бродовський (І. Нечуй-Левицький); — От, скажемо для блізиру, посади тебе за фісгармонію. Бачив фісгармонію? — Я з вами свиней не пас,— раптом несподівано, з хмурою зневагою кидає Кавун (В. Винниченко); Ганна виговорювала чоловікові: — Стидався би, Тимофію! Як ти до дядька Оксентія кажеш? Що ти з ним .. разом свині пас? (Ю. Смолич).
підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ кому. Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось. Була [вихователька] сувора, ображена.— Що ж це, хлопчики, виходить? Я до вас якнайкраще, я вас всюди відстоюю, хвалю, а ви мені свиню підкладаєте (Ю. Збанацький); Як хотілося Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він “свиню” своєму старому другові (П. Автомонов); Конопельський зів’яв: — Та бачу ж — Курила висунув. Ну нічого, поживемо — побачимо. Але свиню ти мені підсунув добру (Ю. Збанацький).
підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ кому. Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось. Була [вихователька] сувора, ображена.— Що ж це, хлопчики, виходить? Я до вас якнайкраще, я вас всюди відстоюю, хвалю, а ви мені свиню підкладаєте (Ю. Збанацький); Як хотілося Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він “свиню” своєму старому другові (П. Автомонов); Конопельський зів’яв: — Та бачу ж — Курила висунув. Ну нічого, поживемо — побачимо. Але свиню ти мені підсунув добру (Ю. Збанацький).
підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ кому. Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось. Була [вихователька] сувора, ображена.— Що ж це, хлопчики, виходить? Я до вас якнайкраще, я вас всюди відстоюю, хвалю, а ви мені свиню підкладаєте (Ю. Збанацький); Як хотілося Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він “свиню” своєму старому другові (П. Автомонов); Конопельський зів’яв: — Та бачу ж — Курила висунув. Ну нічого, поживемо — побачимо. Але свиню ти мені підсунув добру (Ю. Збанацький).
підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ кому. Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось. Була [вихователька] сувора, ображена.— Що ж це, хлопчики, виходить? Я до вас якнайкраще, я вас всюди відстоюю, хвалю, а ви мені свиню підкладаєте (Ю. Збанацький); Як хотілося Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він “свиню” своєму старому другові (П. Автомонов); Конопельський зів’яв: — Та бачу ж — Курила висунув. Ну нічого, поживемо — побачимо. Але свиню ти мені підсунув добру (Ю. Збанацький).
підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ кому. Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось. Була [вихователька] сувора, ображена.— Що ж це, хлопчики, виходить? Я до вас якнайкраще, я вас всюди відстоюю, хвалю, а ви мені свиню підкладаєте (Ю. Збанацький); Як хотілося Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він “свиню” своєму старому другові (П. Автомонов); Конопельський зів’яв: — Та бачу ж — Курила висунув. Ну нічого, поживемо — побачимо. Але свиню ти мені підсунув добру (Ю. Збанацький).
підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ кому. Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось. Була [вихователька] сувора, ображена.— Що ж це, хлопчики, виходить? Я до вас якнайкраще, я вас всюди відстоюю, хвалю, а ви мені свиню підкладаєте (Ю. Збанацький); Як хотілося Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він “свиню” своєму старому другові (П. Автомонов); Конопельський зів’яв: — Та бачу ж — Курила висунув. Ну нічого, поживемо — побачимо. Але свиню ти мені підсунув добру (Ю. Збанацький).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).
як сви́ні з череди́ йти́муть, зі сл. бу́де, ірон. Уживається для повного заперечення змісту речення; нніколи. Тоді це буде, як свині з череди йтимуть (З усн. мови).
як свині́ нари́тники, зі сл. приста́ло, ірон. Уживається для повного заперечення зазначеного слова; зовсім не (пристало). Їй ця сукня пристала, як свині наритники (З усн. мови).
як свиня́ в барло́зі, зі сл. велича́тися, ірон. Дуже, у великій мірі. Пан бундючиться, величається, як свиня в барлозі (З усн. мови).
як свиня́ в дощ, ірон. 1. зі сл. чепурни́й. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (чепурний). [Охрім (до Гордія):] Чепурний, як свиня в дощ! (М. Кропивницький).
2. зі сл. велича́тися. Дуже, у великій мірі. Вона чваниться, величається, як свиня в дощ (З усн. мови).
як свиня́ в хомуті́, зі сл. вигляда́ти, ірон. Негарно, недоладно. Весь секрет метаморфози в тому, що він [Лубенець] перший пошив собі форму .. і, одягшись у неї, прибіг похвалитися. Виглядає, як свиня в хомуті (М. Коцюбинський).
як свиня́ на коня́, зі сл. схо́жий, ірон. Уживається для повного заперечення змісту речення; зрвсі не (схожий). Він так схожий на Гарібальді, як свиня на коня (М. Стельмах).
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | свиня́ | сви́ні |
| родовий | свині́ | свине́й |
| давальний | свині́ | сви́ням |
| знахідний | свиню́ | свине́й |
| орудний | свине́ю | сви́ньми́, сви́нями |
| місцевий | на/у свині́ | на/у сви́нях |
| кличний | свине́ | сви́ні |