свинцюватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний свинцюва́тий свинцюва́та свинцюва́те свинцюва́ті
родовий свинцюва́того свинцюва́тої свинцюва́того свинцюва́тих
давальний свинцюва́тому свинцюва́тій свинцюва́тому свинцюва́тим
знахідний свинцюва́тий свинцюва́ту свинцюва́те свинцюва́ті
орудний свинцюва́тим свинцюва́тою свинцюва́тим свинцюва́тими
місцевий на/у свинцюва́тому, свинцюва́тім на/у свинцюва́тій на/у свинцюва́тому, свинцюва́тім на/у свинцюва́тих