свинцювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | свинцюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | свинцю́ймо | |
| 2 особа | свинцю́й | свинцю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | свинцюва́тиму | свинцюва́тимемо, свинцюва́тимем |
| 2 особа | свинцюва́тимеш | свинцюва́тимете |
| 3 особа | свинцюва́тиме | свинцюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | свинцю́ю | свинцю́ємо, свинцю́єм |
| 2 особа | свинцю́єш | свинцю́єте |
| 3 особа | свинцю́є | свинцю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| свинцю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | свинцюва́в | свинцюва́ли |
| жін. р. | свинцюва́ла | |
| сер. р. | свинцюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| свинцьо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| свинцьо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| свинцюва́вши | ||