свинуватий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний свинува́тий свинува́та свинува́те свинува́ті
родовий свинува́того свинува́тої свинува́того свинува́тих
давальний свинува́тому свинува́тій свинува́тому свинува́тим
знахідний свинува́тий, свинува́того свинува́ту свинува́те свинува́ті, свинува́тих
орудний свинува́тим свинува́тою свинува́тим свинува́тими
місцевий на/у свинува́тому, свинува́тім на/у свинува́тій на/у свинува́тому, свинува́тім на/у свинува́тих

Словник синонімів

ГРУ́БИЙ (який поводить себе нечемно; також про вдачу, поведінку й т. ін.), НЕЧЕ́МНИЙ, НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, НЕГРЕ́ЧНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, РІЗКИ́Й, БРУТА́ЛЬНИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙпідсил.,ХАМОВИ́ТИЙзневажл.,СВИНУВА́ТИЙзневажл.,МУЖИКУВА́ТИЙзаст., зневажл.;ХА́МСЬКИЙзневажл. (про вдачу, вчинок і т. ін.). Сама себе прирекла [Тамара] на те, щоб зараз принижуватись перед оцим нікчемним, грубим, брутальним типом (О. Гончар); - Перепрошаю вас, дідусю, за свого нечемного гостя! (І. Франко); Іван був і досі неввічливий, а тепер ще гірший став (Ю. Федькович); Чемність серед простолюду в усі віки була свята й висока, а бундючних гевалів, непоштивих та неґречних, не любили добрі люди ніколи й ніде (О. Ільченко); Мама сердиться моя, Некультурний, каже, я (Л. Первомайський); Вернувшись додому, Настуся одразу здивувала усіх усім: і своєю занадто вже вольною паризькою поведінкою, і своїми різкими манерами (І. Нечуй-Левицький); Дикунське поводження; - Хамовитий хлопець. Доведеться скрутити (Ю. Бедзик); - Чисту правду кажеш: ще дуже свинуваті ми, чоловіки, - погодився Марко (М. Стельмах); Хамська манера. - Пор. неви́хований, неосві́чений, нетакто́вний.