-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив сверготі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   сверготі́мо, сверготі́м
2 особа сверготи́ сверготі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа сверготі́тиму сверготі́тимемо, сверготі́тимем
2 особа сверготі́тимеш сверготі́тимете
3 особа сверготі́тиме сверготі́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа свергочу́ сверготимо́, сверготи́м
2 особа сверготи́ш сверготите́
3 особа сверготи́ть сверготя́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
сверготячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. сверготі́в сверготі́ли
жін. р. сверготі́ла
сер. р. сверготі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
сверготі́вши

Словник синонімів

ЦВІРІ́НЬКАТИ (про горобців та деяких інших птахів), ЦВІРІНЧА́ТИ, ЦВІРІНЬКОТА́ТИ[ЦВІРІНЬКОТІ́ТИ]підсил.,ЦВІ́РКАТИ, ЦВІРКОТА́ТИ[ЦВІРКОТІ́ТИ]підсил.,ВИЦВІ́РКУВАТИпідсил. розм.,ЦВІРЧА́ТИ, ЦІВІ́КАТИрозм.,ЦІ́ВКАТИрозм.,ЦІВКОТІ́ТИпідсил. розм.,ЦВЕ́НЬКАТИрозм.,СВЕРГОТА́ТИ[СВЕРГОТІ́ТИ]розм.,ЦВІГОТА́ТИдіал. - Док.: цвірі́нькнути, цві́ркнути, ціві́кнути, ці́вкнути, цве́нькнути. Горобці цвірінькали над ворітьми (Д. Бедзик); Горобці пирхають між них, цвірінчать (А. Головко); Пташенята цвірінькочуть, що аж серце радується (І. Франко); В нас про це навіть горобці цвіркають (О. Кобилянська); Цвіркочуть горобці (М. Рильський); Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує (Марко Вовчок); Щоголь цвірчав і затягався (Л. Боровиковський); Синички в цей час стрибали собі, цівікали (О. Іваненко); Тут тільки ластів’ята цівкають у гнізді (О. Гончар); Попід стріху горобчики сверготять (П. Чубинський); Птахи роєм літали над своїм притулком і перелякано цвіготали (з журналу). - Пор. 2. співа́ти.