-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив свергота́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   свергочі́мо, свергочі́м
2 особа свергочи́ свергочі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа свергота́тиму свергота́тимемо, свергота́тимем
2 особа свергота́тимеш свергота́тимете
3 особа свергота́тиме свергота́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа свергочу́ сверго́чемо, сверго́чем
2 особа сверго́чеш сверго́чете
3 особа сверго́че сверго́чуть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
сверго́чучи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. свергота́в свергота́ли
жін. р. свергота́ла
сер. р. свергота́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
свергота́вши

Словник синонімів

ЦВІРІ́НЬКАТИ (про горобців та деяких інших птахів), ЦВІРІНЧА́ТИ, ЦВІРІНЬКОТА́ТИ[ЦВІРІНЬКОТІ́ТИ]підсил.,ЦВІ́РКАТИ, ЦВІРКОТА́ТИ[ЦВІРКОТІ́ТИ]підсил.,ВИЦВІ́РКУВАТИпідсил. розм.,ЦВІРЧА́ТИ, ЦІВІ́КАТИрозм.,ЦІ́ВКАТИрозм.,ЦІВКОТІ́ТИпідсил. розм.,ЦВЕ́НЬКАТИрозм.,СВЕРГОТА́ТИ[СВЕРГОТІ́ТИ]розм.,ЦВІГОТА́ТИдіал. - Док.: цвірі́нькнути, цві́ркнути, ціві́кнути, ці́вкнути, цве́нькнути. Горобці цвірінькали над ворітьми (Д. Бедзик); Горобці пирхають між них, цвірінчать (А. Головко); Пташенята цвірінькочуть, що аж серце радується (І. Франко); В нас про це навіть горобці цвіркають (О. Кобилянська); Цвіркочуть горобці (М. Рильський); Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує (Марко Вовчок); Щоголь цвірчав і затягався (Л. Боровиковський); Синички в цей час стрибали собі, цівікали (О. Іваненко); Тут тільки ластів’ята цівкають у гнізді (О. Гончар); Попід стріху горобчики сверготять (П. Чубинський); Птахи роєм літали над своїм притулком і перелякано цвіготали (з журналу). - Пор. 2. співа́ти.