БЕШКЕТУВА́ТИ (грубо порушувати загальноприйняті норми моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВУВАТИ, РОЗБІ́ЙНИЧАТИпідсил. розм.; СВАВО́ЛИТИ, СВАВІ́ЛЬНИЧАТИрозм. (діяти на власний розсуд, ні на кого й ні на що не зважаючи). Хвилею по цілій країні прокотились погроми.. А по селах.. бешкетує цареве військо, катуючи народ, вбиваючи, ґвалтуючи, в полон забираючи (А. Головко); В приміських селах безчинствує отаман Гаркуша (О. Гончар); Левко кілька разів припрошував, щоб дівчина сіла на санчата, але вона віднікувалась.. Парубок чудувався з того дива, садовив на санки інших дівчат і так сваволив біля колеса, що над ставом увесь час стояв дівочий вереск (М. Стельмах); - Я тобі, Григорію, раджу: не свавільничай. Від беззаконня пора відвикати (О. Гончар).