саранчуцький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний саранчу́цький саранчу́цька саранчу́цьке саранчу́цькі
родовий саранчу́цького саранчу́цької саранчу́цького саранчу́цьких
давальний саранчу́цькому саранчу́цькій саранчу́цькому саранчу́цьким
знахідний саранчу́цький, саранчу́цького саранчу́цьку саранчу́цьке саранчу́цькі, саранчу́цьких
орудний саранчу́цьким саранчу́цькою саранчу́цьким саранчу́цькими
місцевий на/у саранчу́цькому, саранчу́цькім на/у саранчу́цькій на/у саранчу́цькому, саранчу́цькім на/у саранчу́цьких