як (мов, на́че і т. ін.) сарана́. 1. зі сл. лі́зти, су́нути і т. ін. Великою масою, навально. — Ляхи запрягли нас у ярмо, живуть з нашої праці, а москвини, як сарана, лізуть до нас, заводять панщину (М. Лазорський); — Лізете, мов сарана,— сказав пан сотник.— А ви [козаки] не стійте на дорозі. Сунуть монголи чи татари на Європу, а на їхній дорозі — ви! (О. Ільченко); Зі всіх боків, наче сарана, сунули [фашисти] (Н. Рибак).
2. зі сл. ї́сти, об’їда́ти і т. ін. Дощенту, повністю. — Твої родичі .. об’їдають нас, мов сарана! — ледве стримує себе він (М. Стельмах); — І де ти бачив доброго москаля! — вже гнівалася мати. — Гетьманщина ледь спекалася тих постоїв, як сарана, все поїли і в додаток наробили стільки шкоди, що не затамуєш того і за сотню літ, і все те робили прості жовніри (М. Лазорський).