ЧЕРЕВИ́КИ (невисоке взуття перев. на шнурках або ґудзиках); ШТИБЛЕ́ТИ (чоловічі, перев. на шнурках); САП’Я́НЦІ (пошиті із сап’яну); САБО́ (у Франції, Бельгії - на дерев’яних підошвах або дерев’яні); БУ́ТСИ (грубе, важке взуття, а також взуття для гри у футбол). Коли б я заробив грошей, то купив би собі черевики (С. Чорнобривець); І він бере червону оксамитку - штиблетам навести останній блиск (В. Сосюра); Як наділа ще Килина черевички-сап’янці - картина, а не людина! (Панас Мирний); Дерев’яний веселий стук маленьких сабо почувся десь на горі. Хтось швидко пробіг (В. Собко); Іноді проходила піхота, гупаючи солдатськими бутсами по каміннях бруку (Л. Первомайський).

ЧО́БОТИ (взуття з високими халявами); САП’Я́НЦІ (з сап’яну); ПІ́МИ (хутряні); ПІВЧОБІТКИ́, ПОЛУБО́ТКИ (з коротшими халявками). Чоботи з жовтої юхти, з довгими дебелими халявами справді здавались непомірними і важкими для легкої, красивої фігури Черниша (О. Гончар); На жовтих сап’янцях дзвеніли зірчасті остроги, вигнуті догори (П. Панч); - А ти, Лео.., ти теж прийшов? Я твоїй дружині подарувала піми, коли вона хворіла на цингу (А. Шиян); Відчинилися двері, на порозі уявилася дівчинка.. у рожевих півчобітках (Марко Вовчок).

ЧЕРЕВИ́КИ (невисоке взуття перев. на шнурках або ґудзиках); ШТИБЛЕ́ТИ (чоловічі, перев. на шнурках); САП’Я́НЦІ (пошиті із сап’яну); САБО́ (у Франції, Бельгії - на дерев’яних підошвах або дерев’яні); БУ́ТСИ (грубе, важке взуття, а також взуття для гри у футбол). Коли б я заробив грошей, то купив би собі черевики (С. Чорнобривець); І він бере червону оксамитку - штиблетам навести останній блиск (В. Сосюра); Як наділа ще Килина черевички-сап’янці - картина, а не людина! (Панас Мирний); Дерев’яний веселий стук маленьких сабо почувся десь на горі. Хтось швидко пробіг (В. Собко); Іноді проходила піхота, гупаючи солдатськими бутсами по каміннях бруку (Л. Первомайський).

ЧО́БОТИ (взуття з високими халявами); САП’Я́НЦІ (з сап’яну); ПІ́МИ (хутряні); ПІВЧОБІТКИ́, ПОЛУБО́ТКИ (з коротшими халявками). Чоботи з жовтої юхти, з довгими дебелими халявами справді здавались непомірними і важкими для легкої, красивої фігури Черниша (О. Гончар); На жовтих сап’янцях дзвеніли зірчасті остроги, вигнуті догори (П. Панч); - А ти, Лео.., ти теж прийшов? Я твоїй дружині подарувала піми, коли вона хворіла на цингу (А. Шиян); Відчинилися двері, на порозі уявилася дівчинка.. у рожевих півчобітках (Марко Вовчок).