самоцвітовий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самоцві́товий самоцві́това самоцві́тове самоцві́тові
родовий самоцві́тового самоцві́тової самоцві́тового самоцві́тових
давальний самоцві́товому самоцві́товій самоцві́товому самоцві́товим
знахідний самоцві́товий самоцві́тову самоцві́тове самоцві́тові
орудний самоцві́товим самоцві́товою самоцві́товим самоцві́товими
місцевий на/у самоцві́товому, самоцві́товім на/у самоцві́товій на/у самоцві́товому, самоцві́товім на/у самоцві́тових