самоцвітний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самоцві́тний самоцві́тна самоцві́тне самоцві́тні
родовий самоцві́тного самоцві́тної самоцві́тного самоцві́тних
давальний самоцві́тному самоцві́тній самоцві́тному самоцві́тним
знахідний самоцві́тний самоцві́тну самоцві́тне самоцві́тні
орудний самоцві́тним самоцві́тною самоцві́тним самоцві́тними
місцевий на/у самоцві́тному, самоцві́тнім на/у самоцві́тній на/у самоцві́тному, самоцві́тнім на/у самоцві́тних