-1-
прізвище
* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Самохва́л Самохва́ли
родовий Самохва́ла Самохва́лів
давальний Самохва́лові, Самохва́лу Самохва́лам
знахідний Самохва́ла Самохва́лів
орудний Самохва́лом Самохва́лами
місцевий при Самохва́лові, Самохва́лі при Самохва́лах
кличний Самохва́ле, Самохва́л Самохва́ли
відмінок однина множина
називний самохва́л самохва́ли
родовий самохва́ла самохва́лів
давальний самохва́лові, самохва́лу самохва́лам
знахідний самохва́ла самохва́лів
орудний самохва́лом самохва́лами
місцевий на/у самохва́лові, самохва́лі на/у самохва́лах
кличний самохва́ле самохва́ли

Словник синонімів

ХВАЛЬКО́розм. (людина, яка любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь), ХВАСТУ́Нпідсил. розм., ХВАСТпідсил. розм., ВИХВАЛЯ́КАпідсил. розм.; САМОХВА́Л, САМОХВА́ЛЕЦЬ (той, хто хвалить себе); ФАНФАРО́Нрозм. (хвалькуватий базіка). Якщо Леон не пустодзвін, не хвалько і підприємство його справді так розвивається, як він тут наплескав, то йому, мабуть, скоро доведеться поширити виробництво (Ірина Вільде); Отой Вітя, що сидить на третій парті від столу, страшенний хвастун (О. Іваненко); [Данило:] От уже й видко, що ти хваст! Чого ж то так, що як про тебе, то й пісня буде, а про мене ні? (І. Карпенко-Карий); Всі прозвали вихваляку, Вихваляку, Задаваку: Кіт-хвастун (Г. Бойко); І в великому натхненні Хоче ділом доказати [Атта Троль], Що не марний самохвалець, А митець великий справді (Леся Українка).
-2-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Самохва́л Самохва́ли
родовий Самохва́ла Самохва́лів
давальний Самохва́лові, Самохва́лу Самохва́лам
знахідний Самохва́ла Самохва́лів
орудний Самохва́лом Самохва́лами
місцевий при Самохва́лові, Самохва́лі при Самохва́лах
кличний Самохва́ле, Самохва́л Самохва́ли
відмінок однина множина
називний самохва́л самохва́ли
родовий самохва́ла самохва́лів
давальний самохва́лові, самохва́лу самохва́лам
знахідний самохва́ла самохва́лів
орудний самохва́лом самохва́лами
місцевий на/у самохва́лові, самохва́лі на/у самохва́лах
кличний самохва́ле самохва́ли

Словник синонімів

ХВАЛЬКО́розм. (людина, яка любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь), ХВАСТУ́Нпідсил. розм., ХВАСТпідсил. розм., ВИХВАЛЯ́КАпідсил. розм.; САМОХВА́Л, САМОХВА́ЛЕЦЬ (той, хто хвалить себе); ФАНФАРО́Нрозм. (хвалькуватий базіка). Якщо Леон не пустодзвін, не хвалько і підприємство його справді так розвивається, як він тут наплескав, то йому, мабуть, скоро доведеться поширити виробництво (Ірина Вільде); Отой Вітя, що сидить на третій парті від столу, страшенний хвастун (О. Іваненко); [Данило:] От уже й видко, що ти хваст! Чого ж то так, що як про тебе, то й пісня буде, а про мене ні? (І. Карпенко-Карий); Всі прозвали вихваляку, Вихваляку, Задаваку: Кіт-хвастун (Г. Бойко); І в великому натхненні Хоче ділом доказати [Атта Троль], Що не марний самохвалець, А митець великий справді (Леся Українка).