-1-
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний самоу́чка самоу́чки
родовий самоу́чки самоу́чок
давальний самоу́чці самоу́чкам
знахідний самоу́чку самоу́чок
орудний самоу́чкою самоу́чками
місцевий на/у самоу́чці на/у самоу́чках
кличний самоу́чко самоу́чки

Словник синонімів

САМОУ́К (той, хто навчився чому-небудь самостійно), САМОУ́ЧКАрозм.Пензлі самоуків малювали і реальний світ і уявний, декоративна пишнота знаходила місце поряд з гарним смаком (В. Логвиненко); Скульптор-самоучка.