-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний самоучи́тель самоучи́телі
родовий самоучи́теля самоучи́телів
давальний самоучи́телю, самоучи́телеві самоучи́телям
знахідний самоучи́тель самоучи́телі
орудний самоучи́телем самоучи́телями
місцевий на/у самоучи́телі, самоучи́телю на/у самоучи́телях
кличний самоучи́телю* самоучи́телі*

Словник синонімів

ПІДРУ́ЧНИК (книжка, за якою вивчають навчальний предмет); ПОСІ́БНИК (перев. допоміжна, довідкова книжка); САМОВЧИ́ТЕЛЬ[САМОУЧИ́ТЕЛЬ], САМОНАВЧИ́ТЕЛЬрідше (для самостійного навчання). Я похапцем розгорнув підручник із діалектології, намагаючись згадати, а що ж саме було задано для конспектування (Є. Гуцало); За останні роки з’явилося немало цікавих монографій, посібників, проблемних і оглядових робіт (з журналу); Ми заходили до книгарень і.. купили польських самовчителів та книжок, бо ж нам таки справді треба було вивчати польську мову (О. Досвітній).