самоутвердитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив самоутве́рдитися, самоутве́рдитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   самоутве́рдьмося, самоутве́рдьмось
2 особа самоутве́рдься самоутве́рдьтеся, самоутве́рдьтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа самоутве́рджуся, самоутве́рджусь самоутве́рдимося, самоутве́рдимось, самоутве́рдимся
2 особа самоутве́рдишся самоутве́рдитеся, самоутве́рдитесь
3 особа самоутве́рдиться самоутве́рдяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. самоутве́рдився, самоутве́рдивсь самоутве́рдилися, самоутве́рдились
жін.р. самоутве́рдилася, самоутве́рдилась
сер.р. самоутве́рдилося, самоутве́рдилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
самоутве́рдившись