самоутверджуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив самоутве́рджуватися, самоутве́рджуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   самоутве́рджуймося, самоутве́рджуймось
2 особа самоутве́рджуйся, самоутве́рджуйсь самоутве́рджуйтеся, самоутве́рджуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа самоутве́рджуватимуся, самоутве́рджуватимусь самоутве́рджуватимемося, самоутве́рджуватимемось, самоутве́рджуватимемся
2 особа самоутве́рджуватимешся самоутве́рджуватиметеся, самоутве́рджуватиметесь
3 особа самоутве́рджуватиметься самоутве́рджуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа самоутве́рджуюся, самоутве́рджуюсь самоутве́рджуємося, самоутве́рджуємось, самоутве́рджуємся
2 особа самоутве́рджуєшся самоутве́рджуєтеся, самоутве́рджуєтесь
3 особа самоутве́рджується самоутве́рджуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
самоутве́рджуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. самоутве́рджувався, самоутве́рджувавсь самоутве́рджувалися, самоутве́рджувались
жін. р. самоутве́рджувалася, самоутве́рджувалась
сер. р. самоутве́рджувалося, самоутве́рджувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
самоутве́рджувавшись