самоусуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | самоусува́тися, самоусува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | самоусу́ваймося, самоусу́ваймось | |
| 2 особа | самоусу́вайся, самоусу́вайсь | самоусу́вайтеся, самоусу́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | самоусува́тимуся, самоусува́тимусь | самоусува́тимемося, самоусува́тимемось, самоусува́тимемся |
| 2 особа | самоусува́тимешся | самоусува́тиметеся, самоусува́тиметесь |
| 3 особа | самоусува́тиметься | самоусува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | самоусу́ваюся, самоусу́ваюсь | самоусу́ваємося, самоусу́ваємось, самоусу́ваємся |
| 2 особа | самоусу́ваєшся | самоусу́ваєтеся, самоусу́ваєтесь |
| 3 особа | самоусу́вається | самоусу́ваються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| самоусу́ваючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | самоусува́вся, самоусува́всь | самоусува́лися, самоусува́лись |
| жін. р. | самоусува́лася, самоусува́лась | |
| сер. р. | самоусува́лося, самоусува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| самоусува́вшись | ||