-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний самоу́к самоу́ки
родовий самоу́ка самоу́ків
давальний самоу́кові, самоу́ку самоу́кам
знахідний самоу́ка самоу́ків
орудний самоу́ком самоу́ками
місцевий на/у самоу́кові, самоу́ку на/у самоу́ках
кличний самоу́че самоу́ки

Словник синонімів

САМОУ́К (той, хто навчився чому-небудь самостійно), САМОУ́ЧКАрозм.Пензлі самоуків малювали і реальний світ і уявний, декоративна пишнота знаходила місце поряд з гарним смаком (В. Логвиненко); Скульптор-самоучка.