самоузгоджений 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самоузго́джений самоузго́джена самоузго́джене самоузго́джені
родовий самоузго́дженого самоузго́дженої самоузго́дженого самоузго́джених
давальний самоузго́дженому самоузго́дженій самоузго́дженому самоузго́дженим
знахідний самоузго́джений, самоузго́дженого самоузго́джену самоузго́джене самоузго́джені, самоузго́джених
орудний самоузго́дженим самоузго́дженою самоузго́дженим самоузго́дженими
місцевий на/у самоузго́дженому, самоузго́дженім на/у самоузго́дженій на/у самоузго́дженому, самоузго́дженім на/у самоузго́джених