самотницький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний само́тницький само́тницька само́тницьке само́тницькі
родовий само́тницького само́тницької само́тницького само́тницьких
давальний само́тницькому само́тницькій само́тницькому само́тницьким
знахідний само́тницький само́тницьку само́тницьке само́тницькі
орудний само́тницьким само́тницькою само́тницьким само́тницькими
місцевий на/у само́тницькому, само́тницькім на/у само́тницькій на/у само́тницькому, само́тницькім на/у само́тницьких