-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний само́тний само́тна само́тне само́тні
родовий само́тного само́тної само́тного само́тних
давальний само́тному само́тній само́тному само́тним
знахідний само́тний, само́тного само́тну само́тне само́тні, само́тних
орудний само́тним само́тною само́тним само́тними
місцевий на/у само́тному, само́тнім на/у само́тній на/у само́тному, само́тнім на/у само́тних

Словник синонімів

ОДИ́Нприкм. (про людину - який живе, перебуває і т. ін. окремо від інших, без когось), САМ, ОДИНО́КИЙ, САМІ́ТНИЙ[САМО́ТНІЙ][САМО́ТНИЙрідше], ОДИ́Н-ОДНІ́СІНЬКИЙ[ОДНИ́М-ОДНІ́СІНЬКИЙ]підсил. розм.,ОДИ́Н ОДНИ́М[ОДНИМ ОДИН]підсил. розм.,ЇДЕ́Ндіал.Мені привиділось, що він стоїть на кручі Один, задумливий в серпанку сивини (М. Нагнибіда); Любив Антон Герасимович ось такі затишні години, коли.. доводиться йому самому залишатися в будці на прохідній (О. Гончар); Я вдень не одинока - з полем розмовляю, Розмовляю і недолю В полі забуваю (Т. Шевченко); Не зважаючи на всю трагічність умов, в яких йому доводилося жити, Шевченко не був самотнім (з газети); Спершу Надійці стало тужно, - оглянулась довкола - справді сама, одна-однісінька серед безмежного степового простору (Д. Бедзик).
ОДИНА́К (той, хто не має сім’ї), БЕЗСІМЕ́ЙНИЙ, ОДИНО́КИЙ, САМІ́ТНИЙ[САМО́ТНІЙ][САМО́ТНИЙрідше], БУРЛА́КАзаст., ОДИНЕ́ЦЬрідше,БЕЗРІДНИКрідше.Жив Кургуз одинаком. Після наглої доччиної смерті дружина пішла в монастир і скоро померла (П. Кочура); Ми приготували йому житло, тимчасове житло - ліжко в гуртожитку, разом з безсімейними (з газети); Зніметься оце чоловік, майне на вільні степи Катеринославські або Херсонські.. Багато тоді накивало п’ятами й одиноких і цілими сім’ями... (Панас Мирний); Потому віддалася [Маланка] за Андрія.., вічного наймита, старого парубка, бурлаку, що не має навіть власної хати (М. Коцюбинський); - Скажу про себе... Одинець... Ну, що з такого мізерного життя? Пустка. Ні ти ні до кого, ні до тебе ніхто (С. Добровольський); - Служив зо мною вкупі наймит ..сирота, безхатник і безрідник (Ганна Барвінок). - Пор. бездо́мник.