самотинний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самоти́нний самоти́нна самоти́нне самоти́нні
родовий самоти́нного самоти́нної самоти́нного самоти́нних
давальний самоти́нному самоти́нній самоти́нному самоти́нним
знахідний самоти́нний, самоти́нного самоти́нну самоти́нне самоти́нні, самоти́нних
орудний самоти́нним самоти́нною самоти́нним самоти́нними
місцевий на/у самоти́нному, самоти́ннім на/у самоти́нній на/у самоти́нному, самоти́ннім на/у самоти́нних