самостійніший 1 значення

-1-
прикметник, вищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний самості́йніший самості́йніша самості́йніше самості́йніші
родовий самості́йнішого самості́йнішої самості́йнішого самості́йніших
давальний самості́йнішому самості́йнішій самості́йнішому самості́йнішим
знахідний самості́йніший, самості́йнішого самості́йнішу самості́йніше самості́йніші, самості́йніших
орудний самості́йнішим самості́йнішою самості́йнішим самості́йнішими
місцевий на/у самості́йнішому, самості́йнішім на/у самості́йнішій на/у самості́йнішому, самості́йнішім на/у самості́йніших